Лента України

Українська сторона на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) 19 грудня підтвердить готовність до обміну з представниками ОРДЛО і Росією, повідомила перша віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко.

«Не зупиняється робота зі звільнення всіх інших заручників і політв’язнів Кремля. 19 грудня в Мінську на останній цього року зустрічі робочих груп ми ще раз підтвердимо готовність провести звільнення в форматі 19-66 ( українців в ОРДЛО на помилуваних сепаратистів ) і 23-23 ( засуджених в Україні росіян в обмін на політв’язнів Кремля)», – написала Геращенко 18 грудня у Facebook.

За її словами, українська сторона наполягає на негайному створенні механізму за участі Росії і Міжнародного комітету Червоного Хреста з пошуку зниклих безвісти, в першу чергу на окупованих територіях.

Читайте також: Правозахисники назвали кількість цивільних заручників в ОРДЛО, чиї дані їм вдалося встановити

Востаннє обмін полоненими на Донбасі між Україною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся в грудні 2017 року, а в листопаді окремо обміняли двох лідерів кримських татар у рамках особистої домовленості між керівниками Росії і Туреччини.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, 402 людини вважалися зниклими безвісти, десятки – утримують у Росії. У листопаді російські силовики захопили поблизу Керченської протоки три українських кораблі і 24 членів їхніх екіпажів. Влада України визнала захоплених моряків військовополоненими.
…

читати більше »

Українська сторона на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) 19 грудня підтвердить готовність до обміну з представниками ОРДЛО і Росією, повідомила перша віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко.

«Не зупиняється робота зі звільнення всіх інших заручників і політв’язнів Кремля. 19 грудня в Мінську на останній цього року зустрічі робочих груп ми ще раз підтвердимо готовність провести звільнення в форматі 19-66 ( українців в ОРДЛО на помилуваних сепаратистів ) і 23-23 ( засуджених в Україні росіян в обмін на політв’язнів Кремля)», – написала Геращенко 18 грудня у Facebook.

За її словами, українська сторона наполягає на негайному створенні механізму за участі Росії і Міжнародного комітету Червоного Хреста з пошуку зниклих безвісти, в першу чергу на окупованих територіях.

Читайте також: Правозахисники назвали кількість цивільних заручників в ОРДЛО, чиї дані їм вдалося встановити

Востаннє обмін полоненими на Донбасі між Україною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся в грудні 2017 року, а в листопаді окремо обміняли двох лідерів кримських татар у рамках особистої домовленості між керівниками Росії і Туреччини.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, 402 людини вважалися зниклими безвісти, десятки – утримують у Росії. У листопаді російські силовики захопили поблизу Керченської протоки три українських кораблі і 24 членів їхніх екіпажів. Влада України визнала захоплених моряків військовополоненими.
…

читати більше »

Лідер проросійського руху «Український вибір» і голова політради проросійської партії «За життя» Віктор Медведчук подав у суд на народного депутата і голову парламентського комітету в закордонних справах Ганну Гопко через «образу честі і гідності».

Підставою для позову став вересневий пост Гопко у Facebook із закликом до українців вийти до Генеральної прокуратури України на акцію #МедведчукПідАрешт.

«У роковини смерті Василя Стуса ми нагадаємо про Його ката, який тут, в Україні, веде бізнес, купує канали, рветься до влади. Адже #Медведчук є виродком системи, що знищила Стуса, а тепер уособлює сили реваншу, щоб знищити Україну», – йшлося тоді у дописі народного депутата.

У позові до Гопко Медведчук вимагає визнати поширену нею інформацію недостовірною, видалити допис, опублікувати резолютивну частину судового рішення, покрити судові витрати, а також заплатити політику за моральну шкоду 1 гривню.

Його інтереси у суді представляє народний депутат від «Опозиційного блоку» та заступник голови громадського руху «Український вибір» Василь Німченко.

Водночас адвокат Гопко Юрій Демченко наголошує, що її критика діяльності Медведчука є оціночним судженням та висловленням власного бачення, а тому спростуванню не підлягає.

«Більше того, Ганна Гопко як народний депутат повинна інформувати громадськість про суспільно важливі справи, серед яких і діяльність проросійських політиків в Україні», – наголошує адвокат.

Справу Медведчука проти Гопко розглядатиме Печерський районний суд Києва. Перші слухання у ній заплановані на 11 ранку 19 грудня. 

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.

 
…

читати більше »

Начальник Генштабу ЗСУ заявив, що загроза повномасштабної військової агресії з боку Росії зараз найвища з 2014 року
…

читати більше »

Громадська рада при Дніпропетровській обласній держадміністрації звернулася до президента України та Верховної Ради щодо підтримки в перейменуванні Дніпропетровської області на Січеславську.

Як розповів Радіо Свобода член громадської ради Віктор Таратушка, рішення про підтримку назви «Січеславська» члени ради ухвалили на своєму засіданні переважною більшістю голосів (28 із 30 присутніх). Звернення до президента, голови та фракцій парламенту вирішили надіслати після «проваленого у Верховній Раді голосування» за Січеславську область.

За словами авторів звернення, назва центру регіону не обов’язково має збігатися з назвою самого регіону, бо «це «совковий» підхід». Як приклад вони наводили Мюнхен – центр Баварії, Барселону – центр Каталонії.

«В Україні є два такі випадки: Закарпатська область з центром в Ужгороді та Волинська область із центром в Луцьку. Це нормальне явище, так повинно бути. Тим більше, що назва «Січеславська» набула поширення ще до Незалежності України. У 90-ті роки реєструвались громадські організації зі словом «Січеславська» в офіційній назві. Усі ці роки це було на устах, особливо людей проукраїнських», – сказав Радіо Свобода Віктор Таратушка.

Громадська рада при Дніпропетровській ОДА – консультативно-дорадчий орган, створений для участі громадськості у реалізації державної політики, здійсненні громадського контролю за діяльністю влади, врахування громадської думки для ухвалення важливих рішень. Складається з керівництва та 11 комітетів. До неї входять 35 людей, здебільшого це керівники дієвих громадських організацій регіону.

Упродовж 2018-го в регіоні тривала просвітницька кампанія «Січесласька – так!», однак її заходи не були масовими. Після того, як в листопаді 2018 року депутати парламенту не змогли досягти одностайності щодо перейменування області на Січеславську, президент Петро Порошенко вніс свій законопроект про зміну назви на «Дніпровську», а група з понад ста депутатів запропонувала Раді новий законопроект – знову з варіантом «Січеславська».
…

читати більше »

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер прокоментував дії Угорщини, яка через незгоду з Києвом через закон щодо мови освіти національних меншин блокує співпрацю України з НАТО.

Виступаючи на онлайн-брифінгу під час перебування у Брюсселі, в перебігу якого Волкер спілкувався з понад сотнею журналістів у всьому світі, він, зокрема, заявив: «Наразі Угорщина блокує відносини України з НАТО, і ми вважаємо це прикрим. Бо ж ми маємо країну, на яку напала Росія, Росія забрала частину української території, і на Донбасі щодня відбуваються бойові дії. І українці прагнуть партнерства і координації з НАТО. І ми не можемо запланувати засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів, бо Угорщина його блокує. Це факти, і вони дуже прикрі».

«Є питання, яке порушила Угорщина, – це повага до прав національних меншин, прав угорської меншини в Україні. Це легітимне питання для порушення, бо це питання, що стосується меншин у цілій Європі. Є російськомовні в країнах Балтії, є австрійці в італійському Південному Тіролі тощо. Тобто багато національних меншин. Ці питання заслуговують на серйозну увагу. Україна ухвалила закон (про освіту – ред.), який зобов’язує меншини вчити українську мову. Це обґрунтовано – щоб меншини володіли мовою країни, в якій вони живуть. Угорщина наполягає, щоб угорці за національністю мали змогу продовжувати вчитися угорською мовою – це також обґрунтовано, щоб національні меншини могли вчитися своєю мовою», – вважає Волкер.

«Це те, що можна було б вирішити на двосторонньому рівні між Україною та Угорщиною на основі європейських принципів… Тобто це проблема, але проблема, яку можна вирішити. Але неприйнятно, коли бачать дерева, але не бачать лісу і тримають відносини України з НАТО заручником вирішення двосторонніх питань прав меншин, яке є легітимним питанням, але воно не повинно зупиняти нашу співпрацю з Україною, включно на міністерському рівні, в НАТО», – наголосив спецпредставник.

Відносини між Україною і Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини в нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає. Але Угорщина через це блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і особливо в НАТО, де всі рішення ухвалюються тільки консенсусом.
…

читати більше »

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер оцінив час і можливість запровадження нових санкцій Європейського союзу щодо Росії.

Виступаючи на онлайн-брифінгу під час перебування у Брюсселі, в перебігу якого Волкер спілкувався з понад сотнею журналістів у всьому світі, він, зокрема, заявив: «Це те, що я обговорював сьогодні з представниками ЄС».

«Ми маємо кошик санкцій, які стосуються Криму, ми маємо кошик санкцій, які накладені через небажання Росії втілювати мінські угоди (на Донбасі), і ми говорили, що варто було б зробити в Азовському морі. Дискусія в Європі буде про те, чи це третій кошик санкцій, а чи це пов’язано з Кримом. Але є переконання, що має бути якесь додаткове реагування і додаткові санкції і перелік додаткових (підсанкційних) осіб. І, як схоже, це набуває якоїсь прихильності, і я б не здивувався, якби це сталося протягом наступного місяця чи двох», – заявив Волкер.

Раніше 17 грудня посли країн-членів Євросоюзу погодили подовження на півроку терміну дії чинних економічних санкцій проти Росії. Офіційно це продовження мають затвердити протягом нинішнього тижня.

Перед тим, 14 грудня, лідери країн Європейського союзу майже автоматично продовжили на півроку інший пакет чинних санкцій, що накладають обмеження на Москву за захоплення Криму і за війну на Донбасі.

Але при цьому ЄС не додав очікуваного Києвом так званого «Азовського пакету» нових санкцій через захоплення Росією в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження 25 листопада 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і трьох їхніх кораблів. У Євросоюзі не знайшли консенсусу щодо посилення санкцій. Офіційно представники Німеччини і Франції заявили, що різкі кроки зараз зашкодили б переговорам Берліна й Парижа з Москвою про звільнення українських моряків, і наголосили на потребі «зменшувати напруженість».

Після того нападу і Україна, і США не раз закликали Євросоюз посилити санкції щодо Росії. Крім того, з такими закликами виступає і Європейський парламент. Зокрема, в резолюції 12 грудня Європарламент закликав ЄС і його країни-члени запровадити нові санкції в разі, якщо українських моряків не звільнять і якщо станеться подальша воєнна ескалація, а також закрити порти Євросоюзу для російських суден, що йдуть із Азовського моря, якщо Росія не відновить свободу судноплавства в Керченській протоці і Азовському морі.
…

читати більше »

Міністр економіки Німеччини заявляє, що здійснення російського газотранспортного проекту «Північний потік-2» може продовжитися з тим, щоб були дотримані життєво важливі інтереси України. При цьому, сказав міністр Петер Альтмаєр в інтерв’ю агентству «Ройтерз», Берлін також веде переговори про диверсифікацію свого енергопостачання також і за рахунок зрідженого природного газу.

За словами міністра, один із цих життєво важливих інтересів України полягає в тому, що і після 2019 року має зберегтися істотний рівень транзиту газу з Росії через Україну. «Про це зараз ведуться дискусії», – сказав Альтмаєр і додав, що тонкощі цих переговорів дуже складні.

«Ми не зменшимо залежності від Росії тим, що підірвемо такий проект, як «Північний потік-2», а потім будемо отримувати російський же газ із інших трубопроводів», – сказав він.

«Про більшу енергонезалежність можна говорити тільки тоді, коли ми, крім забезпечення довготермінового постачання газу, також створимо в Німеччині інфраструктуру для отримання зрідженого природного газу», – додав Альтмаєр. За його словами, зараз уже ведеться з’ясування з приватними інвесторами можливих місць для об’єктів такої інфраструктури.

Агентство нагадує, що транзит російського газу дає нині Україні до 3 відсотків від її валового внутрішнього продукту.

Україна називає проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликає заблокувати його будівництво. Київ підтримують у цьому і деякі європейські країни, а також США. На їхню думку, газогін має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити російського газового транзиту Україну і деякі східноєвропейські держави, тим самим зробивши їх вразливими перед російським газовим шантажем.

Зокрема, Європейський парламент 12 грудня у своїй резолюції підкреслив вирішальну роль України в європейській мережі енергопостачання, засудив будівництво газопроводу «Північний потік-2» як «політичний проект, який становить загрозу європейській безпеці та зусиллям для диверсифікації енергопостачань», і закликав скасувати цей проект.

А Палата представників Конгресу США 11 грудня ухвалила резолюцію щодо «Північного потоку-2», якою «підтримує накладення санкцій» щодо цього газогону і закликає президента США «підтримати енергетичну безпеку Європи за допомогою політики диверсифікації з метою послаблення залежності від Росії». США сподіваються постачати до Європи свій зріджений природний газ.

Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримує «Північний потік-2» і говорить про нього як про «суто економічний проект». Але при цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель і члени її уряду останнім часом заявляють, що робота нового газопроводу буде можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит свого газу через Україну.
…

читати більше »

Президент України Петро Порошенко розповів про перспективи продовження воєнного стану, запровадженого в Україні на термін до 26 грудня. Як сказав голова держави на прес-конференції в Києві, він чітко наголосив при його запровадженні, що він запроваджується на 30 днів.

«Моя принципова позиція, що жоден воєнний стан не буде перешкоджати проведенню виборів. І якщо не відбудеться початок широкомасштабної агресії, вторгнення військ, збройних сил Російської Федерації, на територію України за межами лінії зіткнення і адміністративного кордону окупованого Криму, військовий стан продовжений не буде. І почнеться, відповідно до проголосованої у Верховній Раді постанови, підготовка до виборів президента 31 березня 2019 року», – заявив Порошенко.

За його словами, він припинив би цей воєнний стан і раніше, «негайно», – якби були відведені російські війська, напередодні масово передислоковані до кордону України, що й стало однією з підстав запровадження воєнного стану. Але, заявив президент про ці війська, «левова частка» їх наразі залишається біля кордону, відведено лише менш ніж 10 відсотків від їхньої кількості.

Крім того, сказав Порошенко, вже 17 грудня в ООН будуть розглядати проект резолюції ООН у зв’язку з мілітаризацією Чорного і Азовського морів. «Україна ініціювала цей процес. І станом на зараз вже 41 країна погодилися бути співавторами цієї резолюції», – сказав президент і назвав цей документ «достатньо сильним».

Радіо Свобода вело пряму трансляцію прес-конференції президента України Петра Порошенка.

Верховна Рада затвердила указ президента про виконання ухвали РНБО і запровадження воєнного стану терміном до 26 грудня на територіях 10 областей України, що межують із Росією, окупованим Кримом і фактично підконтрольним Росії Придністров’ям у Молдові, де постійно дислоковані російські війська, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Серед причин цього було згадане різке нарощування Росією своїх військових сил біля кордону України, напруженість в Азовському морі, а також криза в Керченській протоці, коли російські війська з застосуванням зброї на ураження захопили 25 листопада як військовополонених українських військових моряків.
…

читати більше »

У неділю, 16 грудня, президент України Петро Порошенко дві години спілкувався з журналістами. Радіо Свобода зібрало 5 найактуальніших тем, про які говорив глава держави: автокефалія, Росія, вибори, політичні опоненти й президентські амбіції
…

читати більше »

15 грудня відбувся Об’єднавчий собор зі створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія
…

читати більше »

Архієпископ Климент також зазначив, що має намір боротися за свою паству, в тому числі і через суд
…

читати більше »