Лента України

Новопризначений аудитор Національного антикорупційного бюро України Павло Жебрівський заявив, що буде здійснювати оцінку діяльності відомства «неупереджено, справедливо, безвідносно до політичних вподобань та підтекстів».

Він зазначив, що своє завдання на посаді аудитора бачить у тому, щоб «допомогти зробити цей орган максимально прозорим та ефективним».

«Головне у справі аудиту НАБУ – не нашкодити, щоб разом із водою не вихлюпнути немовля», – написав Жебрівський у Facebook.

11 червня Павло Жебрівський червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку з посади голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

19 червня на сайті Адміністрації президента оприлюднили указ про призначення Жебрівського аудитором бюро за квотою глави держави.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка.
…

читати більше »

Міжнародний валютний фонд очікує, що Вищому антикорупційному суду дозволять розглядати апеляції на рішення в поточних справах, заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард після розмови з президентом України Петром Порошенком напередодні.

«Ми погодилися з тим, що зараз важливо, щоб парламент швидко схвалив президентський законопроект для формального створення суду, а також необхідні поправки для відновлення вимоги про те, щоб суд розглядав усі справи, які перебувають в його юрисдикції, включно з апеляціями на рішення судів першої інстанції, як це було в проекті закону, схваленому у першому читанні», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. Рішення підтримали 315 народних депутатів за необхідних 226.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд» набрав чинності 14 червня. У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності. 

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

19 червня Верховна Рада отримала від президента України Петра Порошенка Ради законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, однак не змогла включити його до порядку денного сесії.
…

читати більше »

Президент України Петро Порошенко призначив екс-голову Донецької ОДА Павла Жебрівського аудитором Національного антикорупційного бюро України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті Адміністрації президента.

«Визначити до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України Жебрівського Павла Івановича», – ідеться в документі.

Указ набуває чинності з дня його оприлюднення.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський 11 червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка. 
…

читати більше »

Президент України визначив документ як невідкладний для позачергового розгляду
…

читати більше »

Посол України Юрій Клименко звернувся до ООН з проханням забезпечити доступ лікарів до українських політв’язнів, утримуваних у Росії, повідомляє Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві в Twitter.

«Оскільки кожна година має вирішальне значення для утримуваних РФ українських політв’язнів, стан здоров’я яких погіршується, звертаємось до спецдоповідача ООН знайти шляхи забезпечення їхнього права на здоров’я та доступу до них незалежних лікарів», – йдеться у повідомленні.

Як зазначив Клименко, «мільйони українських громадян в умовах російської окупації позбавлені можливості реалізації свого права на здоров’я».

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії в місті Лабитнангі за Північним полярним колом 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Пізніше до цього долучились Олександр Кольченко (він припинив голодування цього тижня через різке погіршення стану здоров’я), Олександр Шумков та кілька російських політв’язнів

Кримчанин Володмир Балух, якого утримують за ґратами на анексованому Росією півострові, оголосив голодування, ще у березні цього року..

Європейський парламент 14 червня ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова й інших політичних в’язнів Росії.
…

читати більше »

Нещодавно оприлюднені супутникові фотографії свідчать про те, що Росія реконструювала бункер для зберігання зброї поблизу Калінінграда на Балтійському морі, а це свідчить, що Москва може розглядати можливість розміщення там ядерної зброї, повідомив американський аналітичний центр.

Фотографії, опубліковані 18 червня Федерацією американських вчених, стали черговим джерелом занепокоєння для західних військових спостерігачів щодо можливостей Росії в цьому балтійському регіоні між Литвою і Польщею.

Експерт з питань ядерної енергетики та директор федерального ядерного інформаційного проекту Ганс Крістенсен зазначив, що зображення підтверджують, що бункер, розташований приблизно за 50 кілометрів від польського кордону, був реконструйований з 2016 року.

«Це, на мій погляд, єдине місце зберігання ядерної зброї в Калінінградській області», – написав він.

Крістенсен заявив, що наявні фотознімки не дають відповіді на запитання, чи ядерні боєголовки вже на місці, чи Росія готується їх перевезти, але це крок, який різко збільшить напруженість з НАТО. З іншого боку, об’єкт може бути модернізований таким чином, щоб ядерна зброя могла бути швидко переміщена.

Розташування Калінінграда робить його особливо проблематичним для військових планувальників НАТО; навіть обмежувальна зброя в регіоні може поставити під загрозу міста країн-членів НАТО, таких як Варшава або навіть Берлін.

Наприкінці січня командувач російського ракетного підрозділу в Калінінградській області полковник Анатолій Городецький заявив, що інженери закінчили будівництво необхідної інфраструктури для розміщення передової системи балістичних ракет «Іскандер-М». Пізніше Володимир Шаманов, колишній військовий командир, який очолює комітет оборони в нижній палаті російського парламенту, повторив це зауваження і сказав, що системи «Іскандер-М» фактично вже розгорнуті. Міністр оборони Литви також підтвердив розгортання.

Офіційні представники США і НАТО заявили, що розташування таких ракетних систем дестабілізує ситуацію.
…

читати більше »

Недопуск українського омбудсмана до ув’язнених у Росії громадян України може свідчити про погіршення їхнього стану здоров’я та психологічного тиску на них, написала у Facebook віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко, яка входить від України у гуманітарну підгрупу на переговорах у Мінську.

«Сьогодні має відбутися зустріч Людмили Денісової з її російською візаві Тетяною Москальковою. Українська обмудсвумен поставить питання недотримання російською стороною домовленостей президентів про доступ уповноважених до затриманих. У цій історії – вся сучасна політична Росія. Брехня, приниження, недопуск, жорстокість, відсутність прав людини», – зазначила Геращенко.

Уповноважена Верховної ради з прав людини Людмила Денісова повідомила 18 червня, що адміністрація СІЗО в Москві не дозволила їй зустрітися із засудженим українцем Сергієм Сущенком. 15 червня Денісова поїхала в колонію до Олега Сенцова, але її не пустили. Згодом українського омбудсмана також не пустили до Миколи Карпюка.

Раніше в червні під час телефонної розмови президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін домовилися, що найближчим часом омбудсмени України і Росії Денісова і Москалькова відвідають українців і росіян, ув’язнених в обох країнах. 13 червня Денісова вирушила до Росії. Вона мала намір найперше відвідати в колонії на Ямалі Олега Сенцова, який голодує з 14 травня.
…

читати більше »

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відреагував на продовження Євросоюзом санкцій, запроваджених через окупацією Росією українського півострова Крим.

«Дякуємо нашим друзям у ЄС за продовження «кримських» санкцій ще на рік. Важливо внести до списку відповідальних за масові порушення прав людини на окупованому півострові та за будівництво Керченського мосту. Маємо переходити від політики «невизнання» до деокупації», – написав Клімкін у мережі Twitter і доповнив повідомлення хештегом #CrimeaIsUkraine.

Рада Євросоюзу 18 червня продовжила на рік санкції щодо Росії через незаконну анексію українського Криму та Севастополя. Обмеження стосуються осіб та компаній, що мають свої підрозділи на території ЄС, та діятимуть до 23 червня 2019 року.

Як повідомляє Рада ЄС, санкції накладені на продукцію, що має кримське походження та імпортується до ЄС, європейські інвестиції на півострів, що означає, що ні окремі європейці, ні компанії держав-членів ЄС не можуть купувати нерухомість чи підприємства Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм свої послуги.

Санкції також стосуються туристичних послуг в Криму та Севастополі, зокрема, європейських круїзних суден, яким заборонене входження до портів Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій.

Обмеження накладені також на експорт певних товарів і технологій адресований кримським компаніям або їхнього використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, сферах, пов’язаних із пошуком, розвідкою та виробництвом нафти, газу й інших корисних копалин.

Згідно із європейською санкційною політикою, заборона також стосується технічної допомоги, посередницьких послуг у будівельній та інжиніринговій сферах.
…

читати більше »

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 8487 і № 8488, спрямовані, на думку авторів, на розв’язання проблеми із засиллям автомобілів на єврономерах в Україні.

Голова комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ніна Южаніна у коментарі Радіо Свобода зазначила, що законопроекти мають шанси бути ухваленими вже у найближчий четвер.

«Якщо буде велика підтримка при включенні до порядку денного, то я буду наполягати на розгляді у четвер. Якщо не в четвер, то наступного тижня у вівторок», – наголошує народний депутат.

Читайте також: «Євробляхи». Як це відбувається в Україні та ЄС

Оскільки співавторами законопроектів є представники майже всіх парламентських фракцій, то скоріше за все розгляд відбудеться найближчими днями, зауважила Южаніна.

«Дякую всім співавторам законопроекту. Ми були на багатьох робочих групах і відчували на собі атаки і неприязнь з різних сторін. З однієї сторони вимагали спрощення всіх митних податків, з іншої сторони – говорили, що ми маємо думати про те, що у разі скасування будуть величезні втрати з бюджету», – зазначає голова комітету з питань податкової та митної політики.

Законопроекти передбачають зменшення розміру акцизного податку з авто, скасування заборони на митне оформлення машин, що не відповідають екологічному стандарту «євро-5», а також посилення контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах

Ніна Южаніна наголошує, що обидва законопроекти вже обговорено на всіх рівнях – з представниками ГО «Автоєвросила», Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, а також профільних асоціацій – виробників, дилерів, імпортерів.

Більш детальну інформацію щодо запропонованих змін Радіо Свобода готує до публікації в окремому матеріалі.
…

читати більше »

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що під час проведення в Росії Чемпіонату світу-2018 з футболу Україна може отримати згоду на звільнення її політв’язнів і обмін заручниками з Російською Федерацією.

Про це глава зовнішньополітичного відомства України повідомив 17 червня в ефірі «5 каналу».  

«Жест можливий, але жест не доброї волі, а в тому, щоб поліпшити імідж Росії під час чемпіонату. Чемпіонат ми маємо використовувати, але й далі повинні працювати», – зазначив Клімкін.

Клімкін зазначив, що не варто розраховувати на швидке вирішення питання звільнення українських політв’язнів.

«Ми чудово розуміємо, що в найближчі дні і тижні все одно всіх Росія не випустить. І буде далі використовувати їх як засіб тиску», – додав глава МЗС.

Напередодні президент України Петро Порошенко закликав Російську Федерацію звільнити українських політв’язнів.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який в знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – заявив президент України.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

читати більше »

В Адміністрації президента України заявляють, що не готують ніяких законопроектів про рівність прав і не обговорювали цієї теми з депутатом Європейського парламенту Ребеккою Гармс.

«Ніхто з Адміністрації Гармс не телефонував і не обговорював з нею цю тему. Висока ймовірність того, що її просто розіграли», – цитує агентство «Інтерфакс-Україна» коментар із Адміністрації президента, наданий у неділю.

Сама євродепутат після спростування інформації з боку Адміністрації президента України, написала на своїй сторінці у Twitter:

«Мене і мій офіс систематично дезінформували щодо законопроекту про рівні права за допомогою сфабрикованого телефону та пошти, представляючись главою Адміністрації президента», – зазначила вона.

Раніше в неділю Гармс сказала журналістам, що у неї відбулася розмова з представниками Адміністрації президента України, які нібито передали їй слова президента Петра Порошенка про його намір наступного тижня подати проект закону про рівні права. Радник Ребекки Гармс Максим Еріставі уточнив, що співрозмовник євродепутата представився нібито головою АПУ Ігорем Райніним, який за дорученням президента поінформував про законодавчу ініціативу, що «стосуватиметься і прав ЛГБТ українців, в рамках європейських законодавчих стандартів».

У неділю в Києві Ребекка Гармс у числі інших закордонних гостей брала участь у «Марші рівності» – завершальному заході форуму «КиївПрайд». Серед учасників акції були народні депутати, правозахисники, співробітники іноземних дипломатичних представництв та представники міжнародних організацій.
…

читати більше »

Новий закон України про національну безпеку буде планом співпраці з країнами НАТО, заявив президент України Петро Порошенко.

В інтерв’ю низці українських телеканалів він не виключив, що наступного тижня у Верховній Раді буде проголосований не лише закон про започаткування антикорупційного суду, але й закон про національну безпеку.

«І законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог», – сказав голова держави в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна». Він висловив сподівання, що Верховна Рада зможе ухвалити документ у першому читанні і винести на друге.

За якийсь час до цього інтерв’ю Петро Порошенко також заявив, що «у світі залишилась єдина ефективна система безпеки – це НАТО».

«Система безпеки світу за Будапештським меморандумом, створена після Другої світової війни, була зруйнована, бо країною-агресором виявився постійний член Ради безпеки», – написав президент у соцмережах.

Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку». Він також виступав із пропозицією внести курс України на вступ до НАТО і ЄС у Конституцію.

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
…

читати більше »