Лента України

У Севастополі в анексованому Росією Криму 22 лютого на площі Нахімова відбулося «вшанування» бійців спецпідрозділу «Беркут», що протистояли активістам Євромайдану в Києві взимку 2014 року, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Захід присвятили п’ятиріччю тих подій, а також російському «Дню захисника вітчизни», який відзначають 23 лютого.

Підконтрольна Кремлю влада Севастополя нагородила «беркутівців» листами подяки «за мужність і героїзм».

П’ять років тому, 22 лютого 2014 року, бійців севастопольського «Беркута», які повернулися з Києва після протистояння з євромайданівцями, зустрічали з оркестром і квітами в Севастополі.

Читайте також: Розстріл Небесної сотні: що ми знаємо про 20 лютого

«Беркут» існував як підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України з 1992 року. Після подій на Євромайдані «Беркут» розформували за наказом від 25 лютого 2014 року, який підписав на той момент в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков. Багато бійців цього спецпідрозділу втекли в Росію, анексований Крим і на непідконтрольні Києву території Донбасу.

Зокрема, в анексований Крим втік колишній командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, підозрюваний у розстрілі учасників Євромайдану.
…

читати більше »

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляє, що проти нього і міністерства, яке він очолює, готується провокація у вигляді перерахування йому великої суми грошей з-за кордону.

За словами Авакова, мета такої провокації – дискредитувати МВС перед виборами президента.

«За «сценарієм» на мої рахунки в Україні або Італії з незрозумілих джерел повинна «впасти» значна сума грошей в іноземній валюті – нібито за «оплату послуг МВС по прикриттю фальсифікації і підкупу виборців на користь певного кандидата. Для повноти «ефекту» гроші можуть бути російського походження», – написав Аваков у Facebook 22 лютого.

За словами міністра, попри атаки і дискредитацію, поліція буде продовжувати боротися з порушеннями виборчого законодавства.

У МВС повідомили, що на 54-й день виборчої кампанії в МВС і Національну поліцію надійшло 1741 повідомлення про порушення, пов’язані з виборчим процесом.«Здебільшого, зазначені факти пов’язані з незаконною агітацією – 1102, підкупом виборців – 130, пошкодженням майна – 30 і хуліганством – 27. Загалом за вказаними фактами відкрито 77 кримінальних проваджень», – йдеться в повідомленні.

Вибори президента в Україні відбудуться 31 березня. На них змагатимуться 44 кандидати.
…

читати більше »

Українське міністерство закордонних справ закликало Угорщину не маніпулювати такими епітетами як «напівфашистський закон», коли йдеться про закон України «Про освіту». Про це йдеться у коментарі на сайті зовнішньополітичного відомства.

«В Україні ні уряд, ні суспільство не мають антиугорських настроїв і залишаються готовими до діалогу з Угорщиною. Ухвалений відповідно до внутрішнього законодавства та наших міжнародних зобов’язань Закон України «Про освіту» пройшов експертизу Венеціанської комісії. Рекомендації перебувають на стадії виконання. Вважаємо неприпустимими подальші вимоги щодо зміни ухваленого законодавства, маніпулювання такими епітетами як «напівфашистський закон», як і фактами щодо його змісту», – йдеться у заяві.

Дипломати заявили, що очікують від партнерів поваги до влади в Україні, обраної шляхом волевиявлення її громадян.

Напередодні на сайті угорського уряду з’явився текст виступу керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґея Ґуляша, де він заявив журналістам, що зараз в Україні «діє уряд, який топче права меншин, і який ухвалив «напівфашистський» закон про освіту». В угорському уряді також висловили сподівання на нову владу в Україні після виборів.

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Венеціанська комісія рекомендувала українській владі збалансувати положення мовної статті цього закону. У лютому минулого року український уряд схвалив законопроект про перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року. Офіційний Будапешт продовжує заявляти про порушення прав угорської меншини через норму закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
…

читати більше »

Неформальна спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» закликає Національну поліцію та Генеральну прокуратуру негайно розпочати розслідування за фактами стежень за журналістами-розслідувачами програм «Схеми» та «Бігус.інфо».

​«Ми вбачаємо в стеженнях та фізичному переслідуванні не тільки спробу залякати журналістів, але й спробу перешкоджати роботі журналістів, що є порушенням статті 171 Кримінального кодексу. Ми вимагаємо, щоб Національна поліція та Генеральна прокуратура розпочали розслідування за фактами цих злочинів для знаходження та покарання тих, хто організовує тиск на журналістів», – йдеться у відкритій заяві учасників неформальної спільноти «Ініціатива 34».

Від вересня 2018 року охоронці українського олігарха Ріната Ахметова систематично стежать за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Cвобода та «UA:Перший»). Декілька одних і тих же автівок протягом півроку регулярно їздять за редакційним авто «Схем», коли журналісти вирушають на зйомки в рамках виконання своїх професійних обов’язків.

​Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомляють про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

Раніше учасники неформальної спільноти журналістів «Ініціатива 34» закликали комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики терміново скликати позачергове засідання за участі представників Генпрокуратури стосовно її дій щодо журналу «Новое время».

Незалежні журналісти заявили про створення неформальної спільноти «Ініціатива 34» для протидії проявам цензури у січні 2019-го. Назва спільноти відсилає до 34-тої статті Конституції України – адже саме вона гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
…

читати більше »

Засудженого в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха, якого раніше вивезли з півострова в сусідню Росію, етапували з ізолятора у Краснодарі в невідомому напрямку. Як передає Кримська правозахисна група, куди саме везуть Балуха не повідомили ні родичам, ані адвокатам.

«Етапування Володимира Балуха в Росію порушує також ст. 49 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє переміщення жителів окупованих територій на територію країни-окупанта», – йдеться в заяві правозахисників.

13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Володимира Балуха етапували з керченської колонії в СІЗО Сімферополя. Пізніше правозахисники повідомили, що Балуха знову перевели – вже у Краснодар в сусідній Росії голодним і без речей. Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова стверджувала, що етапування Балуха в російську колонію триватиме близько місяця.

За кілька тижнів до цього підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні.

Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.

Суд засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.
…

читати більше »

«Кримська центральна колегія адвокатів» відмовилася слідувати розпорядженню мін’юсту Росії і виключати зі своїх лав адвоката Еміля Курбедінова.

«Колегія прийняла рішення не виключати мене зі своїх лав. Дякую президенту «Адвокатської палати Криму» Канчі Олені Андріївні за принципову і сильну позицію! А також голові колегії Веліляєву Ісляму! І всім тим хто підтримав мене! Разом ми сила!» – написав Курбедінов на своїй сторінці в Facebook.

У січні 2019 року міністерство юстиції Росії вимагало виключити Курбедінова з «Кримської центральної колегії адвокатів» до 1 березня 2019 року.

Курбедінова затримали в анексованому Росією Криму вранці 6 грудня 2018 року, наступного дня його заарештували на п’ять діб. Його звинуватили в пропаганді або публічній демонстрації атрибутики чи символіки екстремістських організацій за допис у Facebook 2013 року. 11 грудня він вийшов зі слідчого ізолятора.

Юрист усі звинувачення відкидав. Він вважає причиною переслідувань його правозахисну діяльність, допомогу політв’язням і захист українського військового Богдана Небилиці.

Із 2014 року в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, яких підозрюють у зв’язках із організацією «Хизб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.​

У березні 2014 року Росія окупувала та анексувала український півострів Крим. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

читати більше »

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вимагає від своєї російської колеги Тетяни Москалькової сприяти наданню належної медичної допомоги Павлові Грибу і Едему Бекірову, яких утримують у Росії й окупованому нею Криму.

«За результатами обстежень Ростовського діагностичного центру, були зроблені висновки щодо стану Гриба як російськими, так і українськими лікарями. Павло терміново потребує хірургічного втручання і лікування. Незважаючи на зазначене, українського лікаря, який прибув до Ростова-на-Дону 18 лютого, не було допущено. У побаченні відмовили навіть матері Павла і українському консулу. Його стан неможливо було оцінити, адже судове засідання не відбулося», – написала Денісова у Facebook після зустрічі з Москальковою.

Подібна ситуація з ненаданням медичної допомоги, за її словами, склалася з Едемом Бекіровим, якого утримують на території окупованого Криму. «Чоловікові теж зробили обстеження, але все його лікування звелося до трьох ін’єкцій інсуліну в день. При цьому, я продовжую отримувати інформацію про погіршення стану його здоров’я», – заявила омбудсмен. 

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні в терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону. Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північно-Кавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

читати більше »

Перевірять на предмет розпалювання ворожнечі й поширення необ’єктивної інформації
…

читати більше »

Український омбудсмен Людмила Денісова заявляє, що була змушена зупинити свою російську колегу в коридорі грецького парламенту, щоб поспілкуватися з нею про утримуваних у Росії українців. Російська сторона офіційно не підтвердила час планованої в Греції зустрічі омбудсменів, додала Денісова.

«Обговорили питання щодо медичної допомоги пораненим військовополоненим морякам і призначеного їм РФ обстеження. Я наголосила, що обстеження – це не лікування. Василь Сорока, Андрій Ейдер та Андрій Артеменко потребують негайної госпіталізації та кваліфікованої допомоги лікарів, а не поверхневих оглядів. Зауважила також про погіршення стану здоров’я Павла Гриба й Едема Бекірова. Їх досі не забезпечено повноцінним лікуванням, незважаючи на наявність медичних висновків про надкритичний стан здоров’я», – написала Денісова у Facebook 21 лютого.

За її словами, Москалькова також заявила, що не має повноважень займатися питаннями обміну утримуваними особами між Україною й Росією.

«Водночас, я нагадала їй, що представник РФ у Трьохсторонній контактній групі Борис Гризлов на останньому засіданні ТКГ зазначив, що саме Москалькова має займатися цим питанням. Блокування процесу обміну та ненадання відповіді з цього питання Україні засвідчує, що російській стороні не цікава доля своїх громадян», – додала омбудсмен.

Раніше 21 лютого Людмила Денісова висловила протест і звернулася до своєї російської колеги Тетяни Москалькової стосовної її спільних візитів з колишньою уповноваженою з прав людини Ніною Карпачовою до поранених українських військовополонених у Москві.

Москалькова пояснила, що Карпачова є не тільки громадянкою України, але і представником незалежного міжнародного правозахисного співтовариства, віце-президентом Європейського інституту омбудсменів, діяльність якого «довела свою ефективність і спрямована виключно на просування і захист прав і свобод людини і громадянина».

Людмилі Денісовій, попри звернення, російська влада не дозволила зустрітися з захопленими українськими моряками, яких утримують у СІЗО в Москві.

 
…

читати більше »

Засудженого в окупованому Криму українського активіста Володимира Балуха переводять до колонії в російському Краснодарі, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Отримала інформацію щодо переведення політв’язня Володимира Балуха для подальшого відбування покарання до міста Краснодар РФ. Вже надіслала звернення раднику-посланнику тимчасовому повіреному України у справах України в РФ Василю Покотилу. Висловила прохання перевірити умови тримання Балуха, забезпечення його медичною і консульсько-правовою допомогою. Чекаю на відповідь», – написала Денісова у Facebook 20 лютого.

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова напередодні повідомила, що етапування засудженого в Криму українського активіста Володимира Балуха в російську колонію триватиме близько місяця.

Про те, що Балуха етапували до Краснодара, раніше повідомив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Володимира Балуха етапували з керченської колонії в СІЗО Сімферополя. 18 лютого правозахисники повідомили, що його звідти вивезли.

За кілька тижнів до цього підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні.

Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.

Суд засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.
…

читати більше »

У Запоріжжі на майдані Героїв Революції, де взимку 2013-2014 року збирався місцевий Майдан, відбулася акція вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні. Учасники заходу запалили на їхню честь свічки і фаєри. Пам’ять загиблих також вшанували хвилиною мовчання, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Важливо пам’ятати, бо це є історією. Небесна сотня поклала життя за нашу свободу, незалежність і демократію, і ми маємо гідно нести цю ношу. Якщо вони нас бачать і чують – зганьбитися не хочеться перед ними. Для моєї родини чому це важливо? Тому що ми всю революцію пройшли: ми тут були з братом і мамою на запорізькому Майдані, а батько був на київському Майдані. І в ці криваві дні він теж був там», – розповіла організаторка акції Ярина Геращенко.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

читати більше »

Посли також домовилися продовжити вже наявні санкції проти 163 фізичних і 44 юридичних осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України
…

читати більше »