КСУ продовжить розгляд «мовного закону», омбудсмен Кремінь закликає суддів проявити державницьку позицію

Конституційний суд України планує 3 листопада планує продовжити розгляд питання конституційності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», йдеться на сайті суду.

«Продовження розгляду справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – вказано у повідомленні.

Початок закритої частини пленарного засідання Великої палати КСУ – 10:00.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав Конституційний суд проявити державницьку позицію в ухваленні рішення щодо «мовного закону».

«Звертаюся до суддів Конституційного суду України – проявити державницьку позицію та ухвалити рішення на користь національних інтересів України. Питання мови є фундаментальним для нашої держави: для зміцнення незалежності, утвердження ідентичності, єдності та перемоги України», – заявив Кремінь у фейсбуці.

На його думку, мовний закон повністю відповідає Конституції України і «жодних підстав для того, щоб визнати ці документи неконституційними, немає».

«Сьогодні провідне місце української мови як державної визнає понад 95% українців. Це підтверджує, що питання єдиної державної мови об’єднує українців, а не роз’єднує їх, як це намагаються нав’язати нам ззовні. Проте, в умовах гібридної війни, в тому числі, на інформаційному та мовному фронтах, ми досі бачимо ініціативи окремих політиків, які дбають про власні рейтинги, а не про країну», – додав Кремінь.

25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності.

21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону. Більшість авторів подання були членами фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді попереднього скликання. Автори подання стверджують, що закон не відповідає низці положень Конституції, оскільки, на їх переконання, спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин, дискримінацію громадян за мовними ознаками. Також народні депутати вважають, що законом порушено низку конституційних прав громадян. Крім того, депутати переконані, що закон був ухвалений з порушенням процедури.

Розгляд цієї справи Велика палата КС розпочала 7 липня цього року.