Житель Івано-Франківська Микола Якович давно мріяв про власний автомобіль.
Придбати його за повну вартість за нинішніми цінами не міг. Взяти кредит у банку кредит з його невеликим доходом теж не представлялося можливим.
Вже махнув рукою на давню мрію. І тут Миколі Яковичу потрапила на очі реклама лізингової компанії “Євролізінг-Україна”, яка обіцяла авто за вигідною ціною, та ще й в розстрочку.
Йшлося про автомобіль російського виробництва. У лізинговій компанії повідомили, що у них таке авто коштує 250 тис грн, тоді як ринкова його ціна на 120-130 тис грн вище.
Але консультант запевнила, що тут все логічно: мовляв, через війну з Росією не можуть налагодити офіційні поставки таких авто, тому поставляють їх за “сірими” схемами. Звідси і мегазнижки.
“Консультант запевнила, що все законно, але в лізинговому договорі, який дала мені підписати, була вказана зовсім інша марка авто, сума і відсоток авансового платежу. Вона це також пояснила проблемами в торгівлі з Росією”, – згадує Микола Якович.
Він повірив, тим паче, що авансовий платіж консультант складав всього 10% від вартості авто. На договір порадили взагалі не звертати уваги. Мовляв, додатковою угодою з клієнтом будуть врегульовані всі питання, що стосуються марки авто і платежу.
Машину в лізинг – пообіцяла консультант – Микола Якович отримає вже через п’ять днів.
З тих пір пройшло п’ять місяців. Машини житель Івано-Франківська так і не побачив, а коли звернувся в лізингову компанію з претензією, там порадили уважніше читати договір лізингу, на який раніше радили не звертати увагу.
“Мені заявили, що в договорі авансовий платіж значно вище і запропонували зробити новий внесок. Але гарантії, що після цього я отримаю машину, не було”, – зізнається він.
За ці місяці Микола Якович з’ясував, що в подібній ситуації опинилися тисячі охочих взяти авто в лізинг у різних містах України – Харкові, Львові, Дніпропетровську, Ужгороді, Києві.
Багато хто з них вже мають на руках судові рішення про визнання договору лізингу недійсним. І хоча своїх грошей вони поки не повернули, Микола Якович також вирішив судитися з лізинговою компанією.
І тепер він запевняє, що більше ніколи в житті не ризикне зв’язатися з лізинговою компанією.
За словами керівника юридичної групи Богдана Хаустова, що спеціалізується на захисті прав клієнтів псевдофінансових установ і “фінансових пірамід”, останні пару років до нього за допомогою звертається все більше клієнтів недобросовісних лізингових компаній.
Серед тих, на які надходить найбільше скарг, Богдан Хаустов назвав “Лізинг-Фінанс”, “Лізингова компанія Еталон”, “Евролизинг Україна”, “Лізингова компанія Автофінанс”.
На запити, спрямовані на електронну адресу цих компаній, наявні у відкритому доступі, відповіді на момент публікації не прийшли.
Але українські форуми та соціальні мережі рясніють розповідями ошуканих клієнтів. Багато скарг надходить і в Нацкомфінпослуг. У комісії повідомили, що ці компанії не є фінансовими установами, але мають право надавати фінансові послуги, у тому числі лізингові.
Зростання кількості скарг на недобросовісних гравців відзначають і в асоціації “Українське об’єднання лізингодавців”.
“За останній рік кількість лізингових компаній-шахраїв очевидно збільшилася. Пік обговорення цієї проблеми припав на липень-серпень 2015 року, коли багато автодилерів стали масово звертатися з офіційними заявами про існування фіктивних фінансових структур, які ведуть нечесні правила гри і попросту обманюють нічого не підозрюють клієнтів”, – повідомив голова ради директорів асоціації “Українське об’єднання лізингодавців “ Олександр Кощєєв.
Схема роботи у більшості псевдолізінгових компаній, за словами Олександра Кощеєва, ідентична. Вони заявляють, що напряму співпрацюють з офіційними дилерами, і це дозволяє їм пропонувати автомобілі в лізинг з великими знижками – в 10, 20 і навіть 50%.
Також вони пропонують внести аванс у розмірі 10%, тоді як середньоринковий – 30%. І при цьому не дають можливості ознайомитися з автомобілем до укладення договору лізингу, пояснюючи це тим, що авто знаходиться в іншому місті або регіоні України.
Крім того, в договорах лізингу аванс може бути названий платою за консультаційні, або інші послуги, що виключає можливість лізингоодержувача повернути собі потім ці гроші через суд.
“Договори лізингу в таких компаніях настільки заплутані і об’ємні, що розібратися в них складно навіть юрособам. Приміром, у нас з таким договором працювала ціла команда юристів, які потім внесли багато змін. Не уявляю, як можуть розібратися в них клієнти-фізособи” , – розповідає екс-директор страхового брокера Ібрагім Габідулін.
Насправді обов’язкові платежі на початковому етапі передбачені і в класичних договорах лізингу. Це авансовий платіж – 20-30% вартості авто, разова комісія – до 3%, плата за реєстрацію авто і пенсійний збір – 3 5% залежно від вартості авто, страхування ОСАГО і КАСКО – 4-7% залежно від розміру франшизи.
“У лізингу всі ці платежі вже включені в графік і рівномірно розподілені на весь термін лізингу”, – пояснює Кощєєв.
Після того, як клієнт вносить ці платежі він відразу ж отримує зареєстрований та застрахований автомобіль, заощаджуючи при цьому на реєстрації і страхуванні від 8% до 13%.
В асоціації лізингодавців називають основні ознаки псевдолізінгових операцій.
“Важливим моментом, на який варто звертати увагу при укладенні договору, це – за що саме з клієнта беруть аванс”, – відзначає Марина Масіч. За її словами, розмір такого платежу не може бути нижче 20-30%.
“У всіх сумлінних лізингових компаніях – це завжди частина вартості транспортного засобу (або обладнання), яке береться в лізинг, а не компенсація яких би то не було консультаційних чи інших послуг”, – запевняє вона.
Поряд з лізинговими компаніями, що провертає афери, ростуть також і масштаби шахрайства серед лізингоотримувачів. “Кидають” в даному випадку вже класичних лізингодавців з іноземним капіталом, яких в Україні залишилося пару десятків.
У числі постраждалих від масштабного шахрайства, наприклад, компанія “Порше Лізинг Україна”, яка входить до міжнародної групи Porsche Finance Group.
Неодноразово за останній рік автомобілі, передані в лізинг і належать Porsche Finance Group, клієнти переоформляли на себе і продавали третім особам, не погасивши лізингові платежі.
“Ми неодноразово зверталися в правоохоронні органи України з питань незаконного продажу наших автомобілів без згоди Porsche Finance Group, третім особам”, – розповідає начальник юридичного відділу “Порше Лізинг Україна” Ольга Ткаченко.
Такі схеми стали популярні, за її словами, через те, що перереєстрація заставного автомобіля на третю особу сьогодні далеко не завжди передбачає перевірку обтяження автомобіля запорукою у відповідному державному реєстрі (Державний реєстр обтяжень рухомого майна).
“Тому автомобіль, незважаючи на запис у згаданому реєстрі про неможливість його продажу без згоди Porsche Finance Group, реєструється покупцем по-новому”, – пояснює Ткаченко.
Хоча чинне законодавство передбачає кримінальну відповідальність за такі вчинки, інформації про те, що хтось поніс покарання за подібні злочини, поки немає.
У неофіційній бесіді експерти лізингових компаній допускають, що без участі представників правоохоронних органів, а саме МРЕВ, подібні схеми провернути було б неможливо.
Багато великих лізингових компаній за останні пару років згорнули свою діяльність в Україні, або не нарощують новий бізнес, обслуговуючи старі портфелі.
“І це закономірно, адже позикові кошти дуже дорогі: якщо лізингова компанія візьме у банку кредит під 25%, то кому вона зможе запропонувати лізингову операцію з таким дорогим ресурсом?” – lивується Руслан Сивопляс.
Афілійовані з банками лізингові компанії, за його словами, теж відчувають дефіцит ліквідності, оскільки багато банків зараз переживають не найкращий період.
Тому класичний ринок лізингу падає: за даними асоціації, за останній рік падіння продажів у цьому сегменті склало 42% в порівнянні з 2014 роком.
“В цілому структура ринку лізингу за типом транспорту не змінилася. Явним лідером за лізинговим придбанням є легковий транспорт – близько 87%. Його набувають як одинично для особистих цілей, так і автопарком з декількох десятків авто для комерційних цілей, – розповів Кощєєв.
Значне падіння відбулося в сегменті вантажних авто – на 71%, причепів і напівпричепів – на 88% і 94% відповідно. “Це пояснюється відмовою цільових клієнтів від придбання нового транспорту на користь авто з пробігом”, – пояснив він.
В асоціації не приховують, що побоюються, як би слідом за першою хвилею відходу з ринку класичних лізингових компаній, яка накрила ринок в останні роки, послідувала друга.
Деякі експерти вважають, що вирішити проблему масштабного шахрайства на ринку лізингу зможе ліцензування компаній. Мовляв, при великій кількості скарг Нацкомфінпослуг в такому разі зможе анулювати ліцензії. Сьогодні у Комісії майже немає інструментів впливу на недобросовісних лізингодавців, так як вони навіть не є фінансовими компаніями.
Умови ліцензування юридичних осіб, які надають фінансові послуги, прописані в нових “Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)”.
Проект цього документа був затверджений розпорядженням Нацкомфінпослуг №2611 від 29.10.2015 та оприлюднений на сайті комісії 30 жовтня.
Якщо документ буде прийнятий, то вже з наступного року всі лізингові компанії та юрособи, які надають послуги лізингу, наприклад, такі як “Мотор-Січ” або “Хліб України”, повинні будуть отримувати ліцензії в Нацкомфінпослуг.
Більшість представників ринку лізингу не вважають це виходом із ситуації. “Ліцензування, не вирішивши проблему чистоти ринку, ускладнить ведення бізнесу і підштовхне тих небагатьох реальних гравців, які ще залишилися в індустрії, до відходу. Це стане останньою краплею для компаній-представників міжнародних фінансових груп, які і так вже сумніваються – чи не пора їм покинути український ринок “, – запевняє Марина Масіч.
Не бачить виходу в ліцензуванні та член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.
За його словами, комісія має намір вимагати від лізингодавців детально розкривати структуру платежів по лізингу у своїх договорах, щоб клієнт розумів, скільки і за що платить. Це принесе клієнтам лізингових компаній більше користі, ніж ліцензії.
“Але проблема в тому, що люди часто підписують договори, які не дивлячись”, – нарікає Залєтов.
На думку Зальотова, лізинг в Україні вимагає масштабних законодавчих змін. З цим згодні і учасники ринку.
“Для удосконалення та оптимізації правового поля потрібно вносити зміни в ряд законів, що стосуються лізингу, щоб узгодити їх між собою і прибрати існуючі різночитання”, – говорить Марина Масіч.
Такий законопроект асоціація вже розробила і передала регулятору.
Наказом Нацкомфінпослуг №230 від 16 жовтня 2015 створено робочу групу, до якої увійшли представники асоціації лізингодавців, великих лізингових компаній, НБУ і Нацкомфінпослуг.
Ця група працює над проектом закону “Про фінансовий лізинг” та Положенням про реєстр осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати фінансові послуги.
За планом проект змін до законодавства про лізинг повинен бути готовий до 30 червня 2016. “Імплементація такого проекту зробить ринок більш привабливим для нових, українських і зарубіжних гравців, а конкуренція між ними буде сприяти зниженню процентних ставок і поліпшення якості обслуговування”, – стверджує Масіч.
Що стосується шахрайства на ринку лізингу, то за її словами, з ним повинні боротися правоохоронні органи за допомогою регулятора. А громадянам у свою чергу, експерт радить проявляти передбачливість і не кидатися на наживку, що складається з дешевих машин і низьких відсотків.
…
