Міністерство внутрішніх справ України закликало кандидатів у президенти верифікувати свої акаунти у Facebook та Instagram.

«Це необхідно для попередження недобросовісної агітації та створення фейк-профілів кандидатів. Відповідні консультації з офісом Facebook провела кіберполіція України», – заявив 19 лютого міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

За його словами, кіберполіція проводитиме спеціальний моніторинг до завершення передвиборчої кампанії.

«Ми виявлятимемо фейкові профілі у Facebook та Instagram, створені у період передвиборчої агітації, які використовують імена офіційно зареєстрованих кандидатів у президенти України. А адміністрація соціальної мережі блокуватиме ці сторінки», – зазначив Аваков.

Він додав, що адміністрацією Facebook передбачено процедуру верифікації сторінок кандидатів – отримання блакитної позначки «blue badge» на підтвердження її автентичності.

«Саме такі сторінки зможуть безпечно використовувати кандидати для інформування, а користувачі  будуть впевнені, що інформація з такої сторінки справді підготовлена командою відповідного кандидата у президенти України», – додав очільник МВС.

За словами Авакова, щоб отримати допомогу у верифікації профілей, кандидату або його довіреній особі в загальнодержавному окрузі необхідно написати заявку на пошту [email protected], вказавши у листі посилання на дійсний профіль та копію документів, які підтверджують офіційну реєстрацію у ЦВК/посвідчення довіреної особи.

Як повідомили у МВС, кіберполіція погодила із представниками Facebook можливість використання спрощеної та прискореної процедури верифікації для кандидатів у президенти України.

За даними відомства, наразі лише дев’ять з 44 зареєстрованих кандидатів мають верифіковані офіційні сторінки в соцмережах.

«Також із представниками Facebook були обговорені заходи щодо верифікації замовників політичної реклами, які запроваджені соціальною мережею для попередження недобросовісної агітації. Відповідно до нових правил розміщення політичної реклами, рекламодавець повинен підтвердити свою особу та зможе розміщувати таку рекламу лише після успішного проходження перевірки. При цьому, користувачам буде доступна інформація щодо замовника реклами», – повідомили у МВС.
…

читати більше »

Державний комітет України з питань телебачення і радіомовлення відмовився видати дозволи на ввезення із Росії ще 19 книжок, які містять ознаки пропаганди держави-агресора. Про це йдеться в повідомленні на сайті Держкомтелерадіо 19 лютого.

«Ознаки пропаганди держави-агресора знайдено у кількох книгах московського видавництва «Альпина Паблишер». Зокрема, не буде розповсюджуватися в Україні книга бізнес-консультанта Сергія Бехтерева «Как работать в рабочее время: правила победы над офисным хаосом», яка побудована на прикладах роботи владних структур РФ. Не надано дозволу на ввезення книги Ігоря Намаконова «Кроссфит мозга: Как подготовить себя к решению нестандартных задач», у якій як мантра повторюються слова «Россия удивительная и удивляющая страна, а мы, ее граждане, удивительные люди», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Заблоковано ввезення до України «заборонених» книжок з Росії на 1 мільйон гривень – СБУ

Також не надано дозволу на ввезення книжки журналістки московських глянцевих видань Ніно Біліходзе «Грузинская кухня: любовь на вкус» (ТОВ «Ексмо»), «у якій використано коментарі відомих росіян, імена яких внесено Міністерством культури України до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці. Також не розповсюджуватиметься в Україні книга Наталії Малиновської «Записки практикующей ведьмы» (видавництво «АСТ»), передмова до якої рекламує російські телеканали, що задіяні в гібридній війні проти України», – додали в Держкомтелерадіо.

Не будуть ввезені в Україну також і низка дитячих книжок і книги авторів радянської доби, в оформленні яких використовується комуністична символіка і символіка держави-агресора. «Також у книгарнях не з’явиться книга російського автора Мартина Догерті «Мир викингов. Повседневная жизнь Детей Одина» (видавництво «Эксмо»), в якій фальсифікуються історичні факти, а культурні пам’ятки доби Київської Русі називаються російськими», – додали в комітеті.

У Держкомтелерадіо нагадали, що, починаючи з 20 травня 2017 року, коли набув чинності новий порядок ввезення книжок із Росії, було видано 2 382 відмови у видачі дозволів.

 
…

читати більше »

Правозахисна організація «Міжнародна амністія» заявляє, що українська влада не змогла забезпечити правосуддя для всіх жертв порушень з боку силовиків під час протестів Євромайдану п’ять років тому. Заява оприлюднена на сайті організації 19 лютого.

«Вже сам масштаб порушень прав людини під час Євромайдану перевершував те, з чим могла впоратись українська правоохоронна система, не говорячи вже про її неефективність. Що гірше, ця система чинила спротив і перешкоджала встановленню справедливості замість того, щоб переслідувати колишніх та нинішніх працівників правоохоронних органів», – заявив під час візиту до Києва Колм О. Куначейн, старший директор при генеральному секретареві «Міжнародної амністії».

«Були зроблені обіцянки, сказані сильні слова з боку влади після Януковича, але час і факти є красномовними. Допоки винуватці, включно з командирами, не будуть притягнуті до відповідальності, не буде відчуття справедливості», – додав він.

Раніше про те, що кримінальні провадження в справах Євромайдану «позначені значними затримками», заявила моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк 19 лютого заявив, що суди винесли 48 вироків у справах про злочини щодо учасників Євромайдану.

За його словами, про підозру щодо причетності до вбивства протестувальників на Майдані Незалежності під час Революції гідності повідомили 66 людям. З приводу 16 обвинувальні акти направлені до суду. Щодо чотирьох розслідування триває в цей час, ще 46 осіб перебувають у розшуку.

У листопаді 2018 року Горбатюк заявив, що більшу частину з 4 тисяч 700 злочинів проти активістів Євромайдану розкрито.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

читати більше »

Рух «Журналісти за усвідомлений вибір» (Медіарух) висловлює обурення з приводу загрози розкриття джерел видання «Новое Время» та журналіста-розслідувача Івана Верстюка.

«Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації», – ідеться в заяві спільноти, яка об’єднує «UA:Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», регіональні медіа, громадські організації та окремих журналістів.

«Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на «Новое время», та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду. Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню. Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів», – вказано в заяві.

Доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування», заявила 18 лютого речниця генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган.

Раніше того ж дня видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.
…

читати більше »

Президент України зробив це під час спеціального засідання Верховної Ради, на якому також був присутній голова Європейської ради Дональд Туск
…

читати більше »

Під час збройного конфлікту на Донбасі загинули 2 949 українських солдатів, заявив президент України Петро Порошенко під час засідання Верховної Ради з нагоди п’ятої річниці збройної агресії Росії.

«Хочу нагадати: агресія почалася саме тоді, коли Україна мала позаблоковий статус. І найстрашніше, чого це нам коштувало: тисячі і тисячі людських життів. 2 949 воїнів віддали своє життя за те, щоб ми мали можливість змінювати державу», – сказав Порошенко.

Верховна Рада підтримала скасування статусу позаблокової держави у грудні 2014 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.​
…

читати більше »

В Україні очікували більшого від Європейського союзу для захисту державного суверенітету України, заявила 18 лютого перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«За всієї подяки до того, що Європа підтримала через санкції суверенітет і територіальну цілісність України, ми очікували більшого в контексті захисту нашого суверенітету. І я дозволю собі це сказати, що наприклад верховний представник Європейського союзу з зовнішніх питань і безпеки пані Моґеріні багато разів була в Україні за ці роки, але вона жодного разу не була на Донбасі. Хіба є на сьогодні на європейському континенті ще хоч одна така гаряча точка і чи можна в брюссельських кабінетах дискутувати на тему Донбасу, не бачачи наслідки «руського міра» своїми очами?» – сказала Геращенко на конференції «Підсумки виконання угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом».

«Від Європейського союзу ми очікуємо не тільки персональних санкцій відносно тих товаришів «фсбшників», які причетні до нападу на наші кораблі в Азові, а й все-таки продовження питання секторальних санкцій», – додала Геращенко.

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

Країни-члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
…

читати більше »

Дніпровський районний суд Києва 18 лютого продовжив на два місяці арешт екс-міністрові охорони здоров’я анексованого Криму Петру Михальчевському, обвинуваченому в державній зраді і сепаратизмі.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, Михальчевський перебуватиме в СІЗО до 18 квітня.

Наступне засідання суду призначене на 28 лютого.

З 8 січня 2018 року Петро Михальчевський перебуває під вартою: спочатку він утримувався в СІЗО Херсона, влітку його перевезли в київський ізолятор.

У червні розслідування у справі екс-міністра було завершене, зараз його справу розглядає Дніпровський районний суд Києва.

Петро Михальчевський обіймав посаду міністра охорони здоров’я Криму з 27 лютого по 10 червня 2014 року в уряді, підконтрольному Росії. Прокуратура АРК звинувачує його за статтями «посягання на територіальну цілісність» і «державна зрада».

Читайте також: «Останній дзвінок для Аксьонова»: як затримували і судили кримських чиновників у 2018 році

Сам Михальчевський визнає, що працював міністром охорони здоров’я в підконтрольному Кремлю уряді анексованого Криму, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на посаду Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.

5 липня 2018 року віце-спікер України Ірина Геращенко заявила, що Київ готовий обміняти Михальчевський на українських ув’язнених, яких утримують у російських СІЗО і колоніях. У відповідь сам екс-міністр заявив, що він проти участі в такому обміні.
…

читати більше »

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

«Я хотів би швидше реагувати на це, оскільки інцидент (захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі в листопаді 2018 року – ред.) стався наприкінці листопада. Ми були б більш ефективними, якщо б ми вживали заходів швидко, оперативно і потужно», – вказав Лінкявічус.

Кілька держав-членів ЄС, включно з Литвою, наполягали на швидкому уваленні санкцій після інциденту неподалік Керченської протоки. Джерела Радіо Свобода повідомляли, що Франція, Німеччина та Італія виступали проти такого кроку.

Країни – члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
…

читати більше »

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.
…

читати більше »

Відповідь має бути подвійного характеру – керівник МЗС України
…

читати більше »

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявляє, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні.

«Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів», – сказав Волкер агентству «Інтерфакс-Україна» на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.

Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином. «Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання», – пояснив він.

Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.

У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.

Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, – Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, – мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.

Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, – зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
…

читати більше »