Президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Відповідне рішення 22 жовтня оприлюднене на сайті Кремля.

Як йдеться в рішенні, санкції запроваджуються у відповідь на «недружні і такі, що суперечать міжнародному праву, дії України, пов’язані із запровадженням обмежувальних заходів стосовно громадян і юридичних осіб Російської Федерації, з метою захисту національних інтересів» Росії.

Путін доручив урядові Росії скласти список юридичних і фізичних осіб, проти яких застосують санкції, а також визначити, якими саме будуть обмежувальні заходи.

Як йдеться в повідомленні, указ вступає в силу з моменту підписання – 22 жовтня, але може бути скасований у разі, якщо Київ відмовиться від санкцій проти російських громадян і юросіб.

У липні в Кремлі пообіцяли внести в новий список санкцій сотні українських фізичних і юридичних осіб і заявили, що це відповідь на дії України.

У травні цього року Рада національної безпеки й оборони України ухвалила рішення про розширення антиросійських санкцій і запровадження обмежувальних заходів проти 30 юридичних і 14 фізичних осіб. Пізніше президент Петро Порошенко своїм указом ввів у дію це рішення. Таким чином, загалом зараз санкційний список налічує 1762 фізичні особи і 786 юридичних осіб.

 
…

читати більше »

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Відповідне рішення 22 жовтня оприлюднене на сайті Кремля.

Як йдеться в рішенні, санкції запроваджуються у відповідь на «недружні і такі, що суперечать міжнародному праву, дії України, пов’язані із запровадженням обмежувальних заходів стосовно громадян і юридичних осіб Російської Федерації, з метою захисту національних інтересів» Росії.

Путін доручив урядові Росії скласти список юридичних і фізичних осіб, проти яких застосують санкції, а також визначити, якими саме будуть обмежувальні заходи.

Як йдеться в повідомленні, указ вступає в силу з моменту підписання – 22 жовтня, але може бути скасований у разі, якщо Київ відмовиться від санкцій проти російських громадян і юросіб.

У липні в Кремлі пообіцяли внести в новий список санкцій сотні українських фізичних і юридичних осіб і заявили, що це відповідь на дії України.

У травні цього року Рада національної безпеки й оборони України ухвалила рішення про розширення антиросійських санкцій і запровадження обмежувальних заходів проти 30 юридичних і 14 фізичних осіб. Пізніше президент Петро Порошенко своїм указом ввів у дію це рішення. Таким чином, загалом зараз санкційний список налічує 1762 фізичні особи і 786 юридичних осіб.

 
…

читати більше »

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив 22 жовтня, що «з розумінням ставиться» до наміру США вийти з договору 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії.

«Росії дають знати, що «гібридне» невиконання нею своїх зобов’язань не буде більше толеруватися. Архітектура стратегічної стабільності має бути прозорою, чесною та ефективною», – написав Клімкін у мережі Twitter.

Раніше 22 жовтня президент Франції Емманюель Макрон виступив на захист договору 1987 року і в телефонній розмові розповів про це своєму американському колезі Дональду Трампу, наголосивши на важливості угоди, яка фактично завершила епоху Холодної війни між СРСР та США.

Раніше на захист угоди виступив один із її підписантів, колишній президент СРСР Михайло Горбачов. Він закликав стати на захист цього договору всіх, кому важливий «світ без ядерної зброї».

Радник Білого дому з питань національної безпеки Джон Болтон 22 жовтня розпочав дводенний офіційний візит до Росії, під час якого зустрінеться з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим і президентом Володимиром Путіним. Болтон прибув до Москви на тлі повідомлень американських ЗМІ, що Вашингтон має намір денонсувати Договір 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії.

Договір про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії. був підписаний Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у Вашингтоні 8 грудня 1987 року під час радянсько-американського саміту. Учасники взяли на себе зобов’язання не виробляти, не випробовувати і не розгортати наземних балістичних і крилатих ракет середньої (1000-5500 км) і малої (500-1000 км) дальності.

Головним приводом для рішення про можливий вихід із угоди стало порушення цього договору Росією, яка, як стверджують Сполучені Штати почала дислокувати в Європі ракети малого радіусу дії, здатні нести ядерні боєголовки. Два тижні тому під час зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО міністр оборони США Джим Меттіс заявив, що дії Росії є «неприйнятними», і попередив: якщо Москва не змінить свою поведінку, Вашингтон буде змушений створити адекватну противагу новим російським ракетам.

Чотири роки тому Сполучені Штати вперше офіційно попередили Росію про те, що вона порушує договір щодо ядерних ракет. Питання про денонсацію цього договору розглядалося ще адміністрацією президента Барака Обами, але від цього кроку відмовилися через протести Німеччини і побоювання, що він може призвести до гонки озброєнь.

Москва, зі свого боку, неодноразово заперечувала обвинувачення США, а також заявляла, що умови договору порушують деякі елементи американської протиракетної системи в Європі.
…

читати більше »

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив 22 жовтня, що «з розумінням ставиться» до наміру США вийти з договору 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії.

«Росії дають знати, що «гібридне» невиконання нею своїх зобов’язань не буде більше толеруватися. Архітектура стратегічної стабільності має бути прозорою, чесною та ефективною», – написав Клімкін у мережі Twitter.

Раніше 22 жовтня президент Франції Емманюель Макрон виступив на захист договору 1987 року і в телефонній розмові розповів про це своєму американському колезі Дональду Трампу, наголосивши на важливості угоди, яка фактично завершила епоху Холодної війни між СРСР та США.

Раніше на захист угоди виступив один із її підписантів, колишній президент СРСР Михайло Горбачов. Він закликав стати на захист цього договору всіх, кому важливий «світ без ядерної зброї».

Радник Білого дому з питань національної безпеки Джон Болтон 22 жовтня розпочав дводенний офіційний візит до Росії, під час якого зустрінеться з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим і президентом Володимиром Путіним. Болтон прибув до Москви на тлі повідомлень американських ЗМІ, що Вашингтон має намір денонсувати Договір 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії.

Договір про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії. був підписаний Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у Вашингтоні 8 грудня 1987 року під час радянсько-американського саміту. Учасники взяли на себе зобов’язання не виробляти, не випробовувати і не розгортати наземних балістичних і крилатих ракет середньої (1000-5500 км) і малої (500-1000 км) дальності.

Головним приводом для рішення про можливий вихід із угоди стало порушення цього договору Росією, яка, як стверджують Сполучені Штати почала дислокувати в Європі ракети малого радіусу дії, здатні нести ядерні боєголовки. Два тижні тому під час зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО міністр оборони США Джим Меттіс заявив, що дії Росії є «неприйнятними», і попередив: якщо Москва не змінить свою поведінку, Вашингтон буде змушений створити адекватну противагу новим російським ракетам.

Чотири роки тому Сполучені Штати вперше офіційно попередили Росію про те, що вона порушує договір щодо ядерних ракет. Питання про денонсацію цього договору розглядалося ще адміністрацією президента Барака Обами, але від цього кроку відмовилися через протести Німеччини і побоювання, що він може призвести до гонки озброєнь.

Москва, зі свого боку, неодноразово заперечувала обвинувачення США, а також заявляла, що умови договору порушують деякі елементи американської протиракетної системи в Європі.
…

читати більше »

У Службі безпеки України заявляють, що бізнесмен, екс-чоловік олімпійської гімнастики Лілії Підкопаєвої Тимофій Нагорний, за завданням ФСБ Росії, мав створити політичну партію для дестабілізації ситуації в Україні.

Як заявив 22 жовтня голова управління СБУ в Києві й Київській області Олег Валендюк, ця партія мала взяти участь у виборах і лобіювати інтереси Росії, перешкоджати вступу України до ЄС і НАТО, а також порушувати питання про надання російській мові статусу державної мови в Україні.

18 жовтня Київський апеляційний суд втретє переніс розгляд скарг на арешт Нагорного. Чергове засідання призначене на 22 жовтня.

Як повідомляло Радіо Свобода, Печерський районний суд Києва 4 жовтня ухвалив рішення про арешт Тимофія Нагорного на 2 місяці з правом виходу під заставу в розмірі 528 600 гривень. Він скористався ним і вийшов на свободу 11 жовтня. Прокуратура подала скаргу на рішення Печерського суду, хоче позбавити Нагорного можливості вийти під заставу і знову відправити його під арешт.

Читайте також: Колишній чоловік Подкопаєвої під підозрою: що приховано в його справі, а що відомо

СБУ відкрила проти Тимофія Нагорного провадження за двома статтями Кримінального кодексу: 111-ю (державна зрада) та 190-ю (шахрайство).

Нагорний звинувачення на свою адресу відкидає.

Тимофій Нагорний – український бізнесмен, меценат, громадський діяч, продюсер, президент «Фонду волонтерів України», директор міжнародної компанії «Спорт-сервіс». З 2004 по 2009 рік був одружений із олімпійською чемпіонкою 1996 року Лілією Подкопаєвою.
…

читати більше »

Українська сторона у Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) заявила про неможливість евакуації тіл двох мирних громадян, які 18 жовтня підірвалися неподалік позицій підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. Згідно з повідомленням, йдеться про 46-річну жінку і 45-річного чоловіка – жителів Золотого-4, які йшли в бік окупованого бойовиками Золотого-5.

Згідно з повідомленням, координати, де знаходяться тіла, визначені завдяки безпілотникові місії СММ ОБСЄ.

«19 жовтня родичі загиблих звернулися до Міжнародного комітету Червоного Хреста, а українська сторона СЦКК до офісу СММ ОБСЄ, який знаходиться в Донецьку і моніторить ситуацію на непідконтрольній українським військовим території, з метою їх впливу на ворога задля надання можливості евакуації загиблих представниками МКЧХ.  Трагічність ситуації поглиблюється цинічним небажанням бойовиків евакуювати тіла загиблих, які наразі продовжують лежати просто неба», – йдеться в повідомленні.

Водночас бойовики на своїх ресурсах пишуть, що «представництво «ЛНР» в СЦКК» звернулося з проханням до ОБСЄ і МКЧХ допомогти вивезти тіла загиблих в Золотому-4. Луганські бойовики стверджують, що люди підірвалися на міні, яку заклали не вони, а військові ЗСУ, і що тіла лежать за 100 метрів від позицій українських військових.

Читайте також: Ремонт на лінії вогню. Як домовитися з окупантами?​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці», а дедалі численніші повідомлення про наявність там російських озброєнь не коментує. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

читати більше »

Денисова: «Яґланд уже звертався до президента Росії щодо звільнення Олега Сенцова хоча б з гуманітарних підстав. Я вдячна за це»
…

читати більше »

Від початку поточного року кількість заходів суден іноземних держав до портів окупованого Росією Криму зменшилась, повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

«За період з 1 серпня 2017 року до 30 вересня 2018 року у  портах та портових акваторіях окупованого Криму зафіксовано 1207 заходів вантажних суден та танкерів», – повідомили у міністерстві і додали, що йдеться про ті судна, які оснащені автоматичною системою ідентифікації.

Згідно з повідомленням, найбільше суден увійшло в морські порти окупованих Євпаторії, Керчі, Севастополя, Феодосії та Ялти під прапором Росії (98). Вони туди заходили понад тисячу разів.

Серед країн, чиї судна входять в закриті, за українським законодавством, морські порти є Палау, Того, Сьєрра-Леоне, Коморські Острови, Молдова, Танзанія, Панама, Мальта, Судану, острови – Кука і Піткерн, Сент-Кітс і Невіс, а також Туреччини.

За законодавством України, морські порти, розташовані в окупованому Росією Криму (Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта) є закритими для судноплавства.

Читайте також: РНБО вирішила посилити військову присутність в Азовському морі

У середині травня, після завершення будівництва автомобільної частини мосту, Росія перемістила військові кораблі до Азовського моря, заявляючи про необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта. Відтоді Росія затримала понад півтори сотні українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

12 жовтня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про захист національних інтересів у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.
…

читати більше »

Голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв в ефірі Радіо Свобода заявив, що у 2019 році російська делегація найімовірніше не повернеться до роботи в організації. 

За його словами, єдина можливість відновити повноваження – винести це питання у січні. Однак, зауважив Ар’єв, наразі в проекті порядку денного його немає.

«Якщо Росія не подається в січні, значить, її в 2019 році увесь рік немає. Коли ми побачили проект порядку денного на січень 2019 року, ця доповідь там не стоїть. У кращому випадку вона буде розглядатися у квітні, можливо, навіть улітку наступного року», – сказав Ар’єв. 

Крім того, це малоймовірно, оскільки обмежувальні заходи щодо російської делегації Росії не зняли, зауважив він.

«Потяг пішов. Росія чітко сказала, що вони не подаватимуться доти, доки асамблея не піде назустріч. У плані скасування можливостей запровадження санкцій проти національної делегації. Асамблея не пішла назустріч. Власне, що сталося: Росія сказала, що вона не подаватиме свою делегацію. І питання на січень уже не виноситься. Взагалі всі національні парламенти подають свої делегації лише раз на рік. І цей час – січень, початок чергової сесії ПАРЄ. В інший час можливе подання, лише якщо в парламенті були вибори. Тоді впродовж півроку після цього можна подати свою делегацію. Третього варіанту розвитку подій просто не існує», – додав Ар’єв.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року припинила платити членські внески в Раду Європи. 

Нині Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі. 

Повністю інтерв’ю з Володимиром Ар’євим дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 20 жовтня.
…

читати більше »

Угорщина подвоїть допомогу на потреби закарпатським угорцям у тих сферах їхнього життя, що забезпечують збереження і повнокровний розвиток даної нацменшини. Про це заявив у п’ятницю 19 жовтня на прес-конференції у Будапешті представник угорського уряду.

За словами статс-секретаря Арпада Яноша Потапі, уряд Угорщини виділить на це 3 мільярди форинтів (близько 300 мільйонів гривень) – замість запланованих 1,5 мільярда форинтів – у проекті соціального пакету допомоги українським угорцям на майбутній рік.

Урядовець уточнив, що ці кошти адресовані 23-24 тисячам осіб у сфері освіти, охорони здоров’я, культури та соціальній галузі угорської меншини у вигляді доплат до річного заробітку.

Читайте також: «Угорщина завжди готова до консультацій з Україною – Сійярто​»

Сьогодні ж про таке рішення свого уряду повідомив представників угорської меншини Закарпаття Левенте Мадяр, статс-секретар МЗС Угорщини, у Берегові. Він зокрема зазначив, що цільова допомога на економічний розвиток угорській громаді за останні два роки досягла 17 мільярдів форинтів (1,7 млрд. гривень). Але з огляду на «непросте становище угорської спільноти» вона може розраховувати на ще більшу суму підтримки на майбутнє.

«Якщо існує держава і народ, які зацікавлені в сильній Україні, це – Угорщина та угорський народ. Адже чим вона сильніша, багатша і суверенніша, тим краще для Угорщини і закарпатських угорців», – наголосив Левенте Мадяр.

Читайте також: «Клімкін – Будапешту: «або ми працюємо на Закарпатті разом, або Угорщина там працювати не буде»​

Він підкреслив, що Угорщина бажає Україні успішно подолати труднощі, впоратися з викликами, і що в цьому його країна готова надати своїй сусідці всіляку допомогу. Натомість Угорщина лише має прохання до України забезпечити для угорської нацменшини мирні умови життя і дотримання прав, сказав у своєму зверненні до української влади Левенте Мадяр.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стала висилка Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.
…

читати більше »

Прокуратура Автономної Республіки Крим передала арештоване кримське судно «Норд» Національному агентству з повернення активів, отриманих від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це 19 жовтня повідомила прес-служба відомства.

«Рішення ухвалене з метою збереження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання арештованого судна на території морського порту Бердянськ», – вказали в прокуратурі.

Прикордонна служба України 25 березня 2018 року затримала в Азовському морі риболовне судно «Норд» з екіпажем з 10 осіб, які вийшли з окупованого Росією Криму. Капітану судна Володимиру Горбенку інкримінують порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з метою заподіяння шкоди інтересам держави».

Херсонський міський суду 10 квітня відпустив його під заставу із зобов’язанням прибувати для проведення слідчих дій, іншим морякам був призначений адміністративний штраф. Горбенкові пізніше була оголошена підозра за статтею про незаконний вилов риби.

Українські прикордонники відмовилися випускати членів екіпажу за російськими документами, оскільки Київ вважає їх своїми громадянами, які проживають в Криму. Двом з дев’яти моряків вдалося повернутися додому. Решта перебувають у Києві на території посольства Росії. Судно «Норд» заарештоване українською владою.
…

читати більше »

Антимонопольний комітет дозволив громадянину України купити акції приватного акціонерного підприємства «Завод «Кузня на Рибальському» через кіпрську компанію – про це АМКУ повідомив 19 жовтня.

Компанія «Евінз Лімітед» зареєстрована в столиці Кіпру Нікосії. Згідно з заявою комітету, частка акцій, яку через неї придбають, забезпечує більш ніж 50% голосів у вищому органі управлінні «Кузнею на Рибальському».

Читайте також: «Президент продає суднобудівний завод: чому саме зараз?​»

У вересні 2018 року прес-служба групи «ТАС», яка належить українському політику і бізнесмену Сергієві Тігіпку, повідомляла, що досягла попередньої домовленості про придбання акцій «Кузні на Рибальському» і подала заявку на відповідний дозвіл в АМКУ.

Радіо Свобода надіслало запит до Антимонопольного комітету, щоб з’ясувати, чи саме він отримав дозвіл на купівлю підприємства.

Президент України Петро Порошенко продає свій суднобудівний завод «Кузня на Рибальському», повідомив 25 вересня речник голови держави Святослав Цеголко. Про те, хто є покупцем, він не інформував.

ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (раніше – ПАТ «Ленінська кузня») – одне з відомих на ринку підприємств суднобудівної промисловості України. Нині підприємство освоює виробництво нової продукції оборонного призначення.

Читайте також: «Порошенко: у мене немає бізнесу в Росії​»

У 2016 році уряд надав ПАТ «Ленкузня» право на експорт товарів військового призначення власного виробництва та імпорт товарів військового призначення в інтересах власного виробництва терміном до 1 червня 2018 року. У 2017 році, з урахуванням перейменування підприємства на ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському», його повноваження спецекспортера були продовжені терміном до 1 січня 2021 року.

Надано дозвіл фізичній особі – громадянину України [опосередковано через компанію «Евінз Лімітед» (м. Нікосія, Кіпр)] на придбання акцій ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (м. Київ, Україна), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.
…

читати більше »