Від початку голодування правозахисник, фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку втратив у вазі дев’ять кілограмів, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Едема Семедляєва.

«У середньому він втрачає 600 грамів у день. Перебуває в СІЗО-4 в одиночній камері під постійним відеоспостереженням. Незважаючи на оголошене ним голодування, кожен день йому приносять їжу і щодня зважують», – сказав адвокат 11 липня.

Куку оголосив голодування 26 червня. 10 липня його вивезли з СІЗО російського Ростова-на-Дону в невідомому напрямку. Співробітники СІЗО відмовилися повідомляти адвокатові Сергію Локтєву місце перебування його підзахисного. Пізніше стало відомо, що Куку вивозили на огляд у медустанову.

Читайте також: «Його підштовхнуло беззаконня»: Емір-Усеїн Куку тиждень голодує

У кінці травня Північнокавказький окружний військовий суд на три місяці продовжив термін утримання під вартою шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Обвинувачені у цій справі, серед яких Емір-Усеїн Куку, були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір».

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій окупованій частині території України, хоча в Україні організація діє легально.

 
…

читати більше »

Північноатлантичний альянс закликав Росію припинити будь-яку підтримку незаконних озброєних угруповань на окупованих частинах Донецької та Луганської областей і вивести свої війська та озброєних найманців з української території. Про це йдеться у декларації саміту НАТО, оприлюдненій 11 липня, наприкінці першого дня саміту у Брюсселі.

«Ми закликаємо Росію припинити будь-яку політичну, фінансову та військову підтримку незаконних озброєних угруповань і припинити військове втручання в Донецькій та Луганській областях і вивести свої війська, озброєння та найманців з території України, а також повернутись до Спільного центру з контролю та координації (режиму припинення вогню на Донбасі – ред.)», – говорить декларація саміту, ухвалена лідерами 29 країн-членів альянсу. 

Альянс також закликав Москву звільнити українських громадян, яких Росія незаконно утримує за ґратами. «Ми дуже стурбовані використанням тортур та переведенням українських громадян до в’язниць у Росії», – говорить декларація саміту НАТО.

Раніше Радіо Свобода повідомило, що Північноатлантичний альянс у підсумковій декларації підтвердив: рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними.

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

Президент України Петро Порошенко, який 11–12 липня бере участь у заходах саміту НАТО, привітав ухвалення декларації.
…

читати більше »

Перевірка телеканалу відбувалася на підставі скарг на трансляцію «Інтером» концерту 9 травня цього року
…

читати більше »

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Брюссельського саміту НАТО щодо зміцнення партнерства з Україною та українських перспектив євроатлантичної інтеграції. 

«Це результат багаторічної роботи нашої команди та чітке визнання прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів альянсу… Високо ціную підтвердження відданості альянсу підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», – вказав Порошенко у Facebook увечері 11 липня.

«Сьогодні і завтра у Брюсселі продовжу відповідну роботу з лідерами НАТО для реалізації інтеграційного потенціалу України та взаємодії в інтересах миру, безпеки і стабільності на континенті», – додав президент України.

Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними. Про це йдеться в оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту організації, який триває у Брюсселі.

«НАТО розмірковуватиме про подальші дії, беручи до уваги рішення, ухвалені на самітах в Уельсі та Варшаві. Ми будемо продовжувати працювати з Україною, багаторічним партнером альянсу, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО», – йдеться в підсумковому документі саміту НАТО.

Голова місії України при НАТО Вадим Пристайко анонсував, що Україна на саміті НАТО проведе обговорення небезпек, що існують на східному фланзі альянсу з боку Росії, відносин України та Організації Північноатлантичного договору й просування Києва до членства у блоці.

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснює візит до Королівства Бельгія, де бере участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа.
…

читати більше »

У Дніпрі ввечері 10 липня родичі українських полонених та зниклих безвісти на Донбасі, колишні полонені, правозахисники та активісти провели акцію на підтримку бранців «Свободу – полоненим!» У руках вони тримали плакати з написами ««Свободу українським полоненим!», портрети взятих у полон і досі не визволених, а також зниклих безвісти бійців та цивільних.

Організаторами заходу виступила низка громадських організацій – «Українська асоціація полонених», «Берегиня», «Правозахисна група «Січ».

«Акція нагадує, що ми не повинні забути загублених на війні. Можу навести цифру щодо підрозділу «Кривбас»: один по Дебальцевому і 15 по Іловайську, тобто 16 родин… Акції важливі, але допомога сотням родин загублених на війні також. Наше завдання – знати тих, хто поряд з нами живе, чий син чи батько в полоні або в незаконному ув’язненні. Наша совість визначається тим, як ми їм допомагаємо, адже на законодавчому рівні їхній статус, на жаль, поки неурегульований», – сказав екс-куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник.

Священики різних конфесій відслужили молебень за швидке звільнення українських громадян з полону. Представники релігійних громад – УПЦ КП, УГКЦ, римо-католицької церкви, Вірменської апостольської церкви та мусульманської громади міста – поіменно назвали всіх українських полонених, чиї прізвища відомі. 

«Чотири роки наша сім’я бореться, щоб повернути сина додому. У мого сина двоє маленьких діток. Щовечора внучка, яка вже навчилась писати, пише татові листи й складає під його портрет. Я зачитаю, щоб ви зрозуміли, як це важко чекати з полону додому: «Я не можу зрозуміти, чому тато не з нами. Наша мрія, щоб тато повернувся додому…», – розповіла мама одного із полонених Руслана Сугака. 

«Я навчила доньку свого сина впізнавати його на фотографіях. Слава Богу, дитина не знає, що це горе, сльози і біль», – додала мама одного із зниклих безвісти Лілія Іванова.

Учасники акції збирали підписи під зверненням до української влади з вимогами імплементації міжнародного гуманітарного права в питаннях, пов’язаних зі звільненням українських військовослужбовців та цивільних громадян України, забезпечення допуску міжнародних гуманітарних місій у місця незаконного утримання громадян України, створення комісії з питань Мінських угод щодо обміну полоненими, ухвалення парламентом законопроекту про реабілітацію колишніх полонених тощо.

Як зазначали учасники заходу, тільки за офіційними даними, досі в заручниках бойовиків на окупованих територіях залишаються 113 людей, 500 військових та цивільних вважаються зниклими безвісти. Окрім того, Кремль тримає за ґратами понад 70 політв’язнів – громадян України.
…

читати більше »

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв вважає, що «вся історія з обвалом рейтингу ФІФА насправді має колосальне значення поза межами флешмобу».

«Останніми роками Росія робила все можливе для розсварення і подрібнення патріотично налаштованих українців. Ми гриземося через внутрішні справи натхненно і самовіддано. Ніби назавжди. Я сам вже було відчув щось схоже на розпач, адже за таким вінегретом іде напад, розділених легше ламати. Але якщо чіпають важливе, все стає інакшим. Це свідчить про дорослішання», – вважає політик.

На його думку, «ті понад 150 тисяч, що згуртовано вбивали рейтинг продажної структури, будуть серйозною проблемою для РФ у разі чогось гіршого».

На офіційній сторінці Міжнародної федерації футболу (FIFA) у Facebook станом на 14:00 10 липня зникла можливість залишати відгук. Це сталося після того, як користувачі організували флешмоб #GlorytoUkraine, у рамках якого обвалили рейтинг FIFA до 1,1 бала з 5 можливих. Від 9 липня десятки тисячі юзерів написали на сторінці Міжнародної федерації футболу в соціальній мережі повідомлення на підтримку хорватських футболістів, яким загрожує покарання після публікації проукраїнського відеоролика.

Більшість повідомлень складалися лише з гасла «Слава Україні!» різними мовами, але були й ті, хто намагався аргументувати причини свого незадоволення діями керівного органу світового футболу.

ФІФА покарала колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому чемпіонаті світу посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, наклавши на нього штраф на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

8 липня, Міжнародна федерація футболу попередила футболіста збірної Хорватії Домаґоя Виду, який теж узяв участь у згаданому відеоролику.

Читайте також: Glory to Ukraine: користувачі Facebook «атакували» сторінку ФІФА

7 липня Хорватія перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії. Невдовзі після цього у мережі з’явився 9-секундний ролик, у якому був вигук «Слава Україні!» та йшлося про те, що «ця перемога – за «Динамо» і за Україну».

У минулому обидва гравці виступали за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Оґнєн Вукоєвич і зараз працює в київському клубі на адміністративних посадах, суміщаючи цю діяльність з адміністративною посадою у хорватській збірній.
…

читати більше »

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснить візит до Королівства Бельгія, де візьме участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа, повідомив увечері 10 липня офіційний сайт глави української держави.

«У рамках саміту глава держави візьме участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів за участю України та Грузії, а також у засіданні глав держав та урядів країн – контрибуторів місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка». Програмою візиту також передбачена низка двосторонніх зустрічей президента України з лідерами іноземних країн, які братимуть участь у саміті альянсу», – вказано в повідомленні.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент Порошенко також візьме участь у публічному заході – спеціальній сесії «НАТО залучає: діалог у рамках брюссельського саміту», який буде проведений німецьким Фондом Маршалла у штаб-квартирі альянсу.
…

читати більше »

Журналіста й блогера Дмитра Галка, білоруського громадянина, який останнім часом жив і працював в Україні, висвітлював події в зоні бойових дій на Донбасі, судять у Мінську. 10 липня у суді Совєтського району Мінська розпочинається суд у його справі.

Галка звинувачують у насильстві стосовно працівника білоруської міліції. Йому загрожує шість років ув’язнення.

Батько Дмитра Микола Галко розповів Радіо Свобода про погіршення стану здоров’я сина через те, що той не виходив на прогулянки на свіжому повітрі. Від прогулянок Дмитро відмовився тому, що, на його думку, «в СІЗО це супроводжувалося принизливим для ув’язнених зверненням з боку охоронців».

«Там виводять у тюремний дворик, нахиляючи головою до колін, як довічно ув’язнених. Так обходяться з усіма ув’язненими, в тому числі з тими, кого ще не судили. Ось Дмитро і відмовився від таких прогулянок. Але у нього почала боліти голова, бо не вистачає свіжого повітря. Передали йому ліки, але не знаємо, чи допомогло», – каже про сина Микола Галко.

Читайте також: Арештованому на кордоні білорусько-українському журналістові, який працював у зоні АТО, загрожує 6 років ув’язнення

Дмитра Галка звинувачують у застосуванні насильства щодо співробітника міліції. Інцидент стався в листопаді 2017 року в мінській квартирі, де Дмитро Галко жив із сином Яном. Під час святкування дня народження сина хтось із сусідів викликав міліцію через шум. Дмитро відкрив двері. Після цього, за версією слідства, у нього стався конфлікт з міліціонерами, був розбитий мобільний телефон співробітника внутрішніх органів. Галко на це сказав, що тільки тримав міліціонера за руку.

Після інциденту Дмитро і Ян поїхали в Україну. 22 квітня під час повернення до Мінська Дмитра Галка затримали на білорусько-українському кордоні і з того часу перебуває під вартою.

За словами батька арештованого журналіста, він провини не визнає і готовий захищатися на суді. Батько вважає, що насправді не було ніякого нападу, а просто були дії, які є дрібним хуліганством, що Дмитро визнавав і за що вже відбув адміністративний арешт. Свідчення проти нього даватимуть шестеро міліціонерів.

Хто такий Дмитро Галко?

Дмитрові Галку 38 років, він працював у багатьох незалежних білоруських ЗМІ, серед останніх місць його роботи в Білорусі був заснований Павлом Шереметом опозиційний сайт «Белорусский партизан», який минулого року потрапив під блокування в Білорусі.

Дмитро Галко був також позаштатним автором кількох українських ЗМІ, зокрема англомовного видання Kyiv Post. З 2014 року Галко здійснив багато відряджень на Донбас, писав про російсько-українську війну.

У квітні 2014 року пережив полон підтримуваних Росією бойовиків у Слов’янську.

Публікація Галка для мінського тижневика «Новы час» «Кіборги» – хлопці з сусіднього двору» отримала престижну премію Білоруської асоціації журналістів «Вільне слово».

За серію матеріалів з Донбасу Галко також став лауреатом премії імені Світлани Наумової в номінації «Журналістика».

Останнім часом Галко жив в Україні, у Маріуполі, він одружився з українкою Юлією Гаркушою, з якою виховує 2-річного сина Нестора.

В Україні Галко продовжував працювати журналістом, писав статті, допомагав у роботі західних кореспондентів.

У Білорусі в Галка є двоє синів від попередніх одружень, Андрій і Ян.
…

читати більше »

Колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому Чемпіонаті світу в Росії посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, покарали 9 липня Хорватський футбольний союз і ФІФА.

Футбольна федерація Хорватії повідомила, що звільнила Вукоєвича з посади помічника тренерського складу футбольної збірної країни і позбавила його членства в делегації Хорватії на чемпіонаті, а також позбавила його акредитації на цьому чемпіонаті.

«Хорватський футбольний союз також приносить вибачення російській громадськості за вчинок члена штату збірної», – мовиться в повідомленні.

ХФС також наводить і слова самого Вукоєвича, який, за цим повідомленням, заявив, що розуміє і поважає рішення футбольного органу своєї країни. Із приводу своїх слів на підтримку України він заявив: «У моїх словах не було ніяких політичних конотацій, я лише хотів подякувати за підтримку друзям в Україні і в моєму клубі, київському «Динамо» (за який Вукоєвич тривалий час грав – ред.)… Між тим, я розумію, що ті слова могли мати й інші тлумачення. Я шкодую через це і вибачаюся перед російською громадськістю, якщо вона сприйняла мої слова таким чином».

Крім того, мовиться на сайті Хорватського футбольного союзу, дисциплінарна комісія Міжнародної федерації футболу (ФІФА) оштрафувала Вукоєвича на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

Таке покарання, мовиться в повідомленні, було накладене, «беручи до уваги його особисте публічне вибачення, а також ті заходи, яких вжив Хорватський футбольний союз, включно з його офіційним вибаченням і усуненням Оґнєна Вукоєвича зі складу хорватської делегації на Чемпіонаті світу».

Попереднього дня, 8 липня, Міжнародна федерація футболу винесла попередження футболістові збірної Хорватії, захисникові Домаґоєві Виді, який теж узяв участь у згаданому відеоролику на підтримку України. Той теж вибачався і заперечував будь-який політичний підтекст своїх слів. «Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити», – заявив, зокрема, Вида, який, як і Вукоєвич, тривалий час грав у київському футбольному клубі «Динамо».

Після чвертьфінального матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили 9-секундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ) (Вида у 2013–18 роках, Вукоєвич у 2008–15-му), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і донині і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів.
…

читати більше »

Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман взяли участь в урочистих заходах з нагоди інавгурації президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Про це глава українського уряду написав у Facebook пізно ввечері 9 липня.

«Туреччина – важливий економічний і політичний партнер. У нас багато спільних планів у взаємній торгівлі, енергетиці. Ми також вдячні за позицію щодо захисту кримських татар у Криму. Разом зі мною сьогодні Мустафа Джемілєв », – написав Гройсман.

Раніше заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз заявив, що Ердоган підтвердив готовність боротися за звільнення українських політв’язнів, які голодують у Росії та анексованому Криму.

На думку адвоката засудженого в Росії режисера Олега Сенцова Дмитра Дінзе, президент Росії Володимир Путін дослухається до президента Туреччини Ердогана в питанні звільнення Олега Сенцова.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Стан здоров’я українського активіста Володимира Балуха, який голодує на окупованому півострові, погіршився. Про це 25 червня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ольга Дінзе після відвідування свого підзахисного в СІЗО Сімферополя.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних в’язнів, які були незаконно затримані, заарештовані та ув’язнені.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції відбуваються в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

читати більше »

У підконтрольному Росії Верховному суді Криму 9 липня на засіданні у справі обвинуваченого в підготовці диверсій на території півострова громадянина України Євгена Панова прокурор Есвет Фурмамбетов попросив для нього покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років і шість місяців з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, таке покарання прокурор попросив у ході дебатів на засіданні, на якому головував суддя Андрій Палій.

Оголошення вироку призначене на 13 липня на 10:00.

У квітні 2018 року суд перейшов до розгляду по суті справи Панова. Обвинувачений відмовився від угоди з російським слідством, йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.

Читайте також: Українські в’язні гібридної війни

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

 
…

читати більше »

У Верховній Раді України розглядають ідею збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії, що дозволить призначити всіх 14 кандидатів, внесених президентом, заявляє спікер Андрій Парубій.

«Наразі я збираю пропозиції від різних фракцій про те, як вийти з цієї ситуації. Одна пропозицій стосується того, щоб у законі про Центральну виборчу комісію змінити кількісний склад Центральної виборчої комісії. І таким чином ми зможемо розглядати в залі всі пропозиції, подані фракціями або подані президентом до парламенту, без дилеми: 14 (кандидатів – ред.) і 13 (вакантних місць – ред.)», – заявив Парубій 9 липня в Києві.

За його словами, фракції будуть обговорювати цей варіант на своїх засіданнях, і якщо така ініціатива знайде підтримку, то він винесе її на голосування.

5 липня Верховна Рада відмовилася розглядати питання про оновлення складу ЦВК. Попри те, що питання про звільнення членів ЦВК і призначення нових було в порядку денному парламенту, під час рейтингового голосування на підтримку розгляду цього питання не набралося необхідних 226 голосів депутатів.

У лютому цього року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання щодо 14 кандидатур на посади нових членів Центральної виборчої комісії.

Читайте також: У ЦВК намагаються зберегти дух Охендовського – Матвієнко

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.
…

читати більше »