Посольство США засуджує «ганебне ставлення» Росії до кримськотатарського активіста Едема Бекірова.

«Ми засуджуємо системне переслідування кримських татар Росією та її ганебне ставлення до Едема Бекірова, стан здоров’я якого продовжує погіршуватися. Ми також стурбовані обшуками, проведеними Росією в Севастопольській мечеті і затриманням її імама Рустема Абілева», – заявило посольство США.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова раніше направила звернення до російської колеги Тетяни Москалькової про стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова. У нього виникла алергічна реакція через ін’єкцію інсуліну, призначеного йому після медичного обстеження.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що активіста підозрюють у «зберіганні і передачі вибухових речовин і боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

Імама Рустема Абілева затримали 15 квітня в селі Штурмове в Балаклавському районі анексованого Росією Севастополя. Йому закидають «публічні заклики до екстремістської діяльності».
…

читати більше »

51,3% українців заявили, що дебати кандидатів у президенти не є важливими для вибору, свідчать дані соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології.

14,9% респондентів стверджують, що дебати будуть визначальними для їхнього вибору. Ще 25,3% стверджують, що результати дебатів є скоріше важливими для них: вони буду враховувати результати дебатів, але є і інші важливі питання, на підставі яких ухвалюється рішення, за кого голосувати в другому турі. 8,4% не визначилися з вибором або відмовилися відповідати.

Згідно з даними опитування, 41,9% українців вважають, що дебати між кандидатами обов’язково повинні відбутися. 26,7% вважають їх бажаними, але не обов’язковими. Чверть українців (24,7%) вважають дебати непотрібними, а 6,6% не визначилися зі своєю позицією або відмовилися відповідати.

Другий тур відбудеться 21 квітня. У ньому зустрінуться Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Дебати кандидатів у президенти заплановані на 19 квітня. У якому форматі вони відбудуться – наразі невідомо.
…

читати більше »

Конституційний суд України найближчим часом скасує люстрацію та обмежить або приховає електронне декларування, повідомив голова правління антикорупційної організації Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин у Facebook.

«Є інформація, що Конституційний суд України найближчим часом скасує люстрацію та обмежить або приховає електронне декларування. Поспішають, щоб встигнути в період до інавгурації. Щоб навішати всіх собак на чинного гаранта. Багато в чому заслужено. І розчистити поле для нового», – написав Юрчишин.

Закон про люстрацію набув чинності в жовтні 2014 року. У 2015 році народні депутати звернулися до Конституційного суду з проханням перевірити закон на відповідність Конституції. Наразі рішення не ухвалили. Станом на 16 квітня в Україні люстрували 922 чиновники.

Електронне декларування про доходи було однією з вимог Європейського союзу для реалізації безвізового режиму з Україною. Його запровадили у 2016 році.
…

читати більше »

Шостий апеляційний адміністративний суд відклав на 22 квітня, наступний день після другого туру президентських виборів, розгляд апеляційної скарги Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування розпорядження НБУ про проведення перевірки «Приватбанку» в жовтні 2016 року, повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на представника однієї зі сторін спору.

Підсумки перевірки «Приватбанку» лягли в основу націоналізації фінансової установи в грудні 2016 року.

Раніше кіпрська компанія Triantal Investments Ltd, що була одним з найбільших акціонерів ПриватБанку, оскаржила в суді правомірність дій НБУ і Міністерства фінансів України. У березні 2017 року компанія звернулася до суду з вимогою визнати неправомірним і скасувати датоване жовтнем 2016 року розпорядження НБУ, яким регулятор ініціював проведення позапланової інспекційної перевірки. Окружний суд Києва 2 березня 2018 року задовольнив цей позов.

Нацбанк подав апеляцію, проте на початку червня 2018 року апеляційний адмінсуд призупинив її розгляд за клопотанням Triantal Investments, давши до півроку часу на підготовку до судового засідання.

Провадження у справі відновлене визначенням Шостого апеляційного адмінсуду від 18 лютого 2019 року.

9 квітня ЗМІ повідомили, що Коломойський і кіпрська компанія Triantal Investments LTD доповнили свій позов новими вимогами до України про повернення кожному з них пакету акцій «Приватбанку».

Сам Коломойський заявляв: «Мені не потрібен «Приватбанк». Але там лежало два мільярди доларів капіталу. Нехай повернуть, і немає питань».

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.

У травні 2017-го журналісти програми «Схеми» показали, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Після виходу розслідування Ігор Коломойський заявив, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» тодішнього заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.
…

читати більше »

Член команди кандидата в президенти Володимира Зеленського, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк не підтверджує, що претендує в разі перемоги Зеленського на посаду міністра закордонних справ України.

«Я це не підтверджую. Тому деякі люди в уряді зараз можуть трошки розслабитися, нічого боятися», – сказав Данилюк в ефірі телеканалу ICTV ввечері 15 квітня.

Він додав, що до 19 квітня Зеленський оприлюднить весь перелік осіб, які претендують на ключові посади в країні в разі його перемоги.

Про те, що колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк може очолити Міністерство закордонних справ у випадку перемоги Володимира Зеленського на виборах президента, раніше «Новому времени» заявив народний депутат і радник Зеленського Сергій Лещенко.

Данилюк був міністром фінансів України з квітня 2016 року до червня 2018 року.

Вибори президента України відбулися 31 березня. До другого туру вийшли Володимир Зеленський і Петро Порошенко. Голосування відбудеться 21 квітня.
…

читати більше »

Указ про звільнення Сергія Семочка з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України оприлюднений на сайті президента.

Указ датований 12 квітня і з’явився на сайті 15 квітня.

Про звільнення Семочка президент повідомив 14 квітня під час спілкування з журналістами на НСК «Олімпійський», де він планував зустрітися зі своїм опонентом на президентських виборах Володимиром Зеленським. Останній на стадіоні не з’явився.

Читайте також: Засекречені мільйони. Справа розвідника Семочка і все, що про неї треба знати

Національне антикорупційне бюро України 3 жовтня 2018 року відкрило провадження щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Провадження зареєстроване за статтею 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) за матеріалами журналістського розслідування програми «Наші гроші».

16 жовтня Служба безпеки України заявила, що в межах розпочатого за заявою журналіста Дениса Бігуса кримінального провадження за частиною 1 статті 111 («державна зрада») Кримінального кодексу України перевіряє оприлюднену у ЗМІ інформацію щодо колишнього співробітника СБУ Сергія Семочка.

Журналісти стверджують, що родичі Семочка мають нерухоме майно на понад 200 мільйонів гривень. Розслідувачі припускають, що посадовець отримав статки завдяки «дахуванню» фармацевтичних компаній. Крім того, за їхніми даними, дружина Семочка та ще сім членів його сім’ї отримали російські паспорти після анексії Криму.

Сам посадовець заявив, що не має стосунку до будинків під Києвом, вартість яких складає мільйони доларів, а його дружина є винятково громадянкою України.

Семочко був призначений першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України президентським указом від 31 липня 2018 року. До цього він очолював управління СБУ в Києві та Київській області. Ще раніше Семочко був керівником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

 
…

читати більше »

Засуджений в анексованому Криму український активіст Володимир Балух написав нового листа з російської колонії в місті Торжок.

Лист, датований 10 квітня, прийшов українській активістці, жительці латвійського міста Єлгава Тетяні Лазде.

«У світлі подій, що відбуваються зі мною останнім часом, немає підстав сподіватися, що мою мрію побувати в країнах Балтії судилося збутися, але за запрошення щиро дякую! Головне зараз – щоб Україна вистояла, а значить перемогла», – написав Балух.

У листі Балух також подякував усім небайдужим людям, які його підтримують.

8 квітня сестра Балуха Надія намагалася передати продукти харчування та речі своєму братові в колонію, але у колонії відмовили, аргументувавши тим, що «п’ятниця – неприйомний день».

Суд засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні. Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.
…

читати більше »

Перший заступник голови Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявила, що регулярно отримує погрози на телефон і пошту.

На фотографії екрана телефона, яку поширює Геращенко у Facebook, міститься повідомлення російською мовою такого змісту: «Іро, куди (в яку країну) тікатимеш після перемоги Зеленського? Залишилося 7 днів».

«Не перелякана. Ще й не такі і не так лякали, й при януковичах, й бойовики. За охороною не ховаюся. На стадіон ходити не боюся. Нікому не дозволю шантажувати себе за мої політичні погляди і позицію», – вказала Геращенко і додала, що не скаржиться в МВС.

11 квітня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що поліція охороняла кандидата в президенти Володимира Зеленського і перед першим туром виборів, однак перед другим охорону посилили.

При цьому радник голови МВС Іван Варченко 8 квітня повідомляв, що штаб Володимира Зеленського звернувся до поліції з проханням надати його охорону.

21 квітня відбудеться другий тур виборів президента України, в якому змагатимуться шоумен Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко.
…

читати більше »

У штабі кандидата в президенти України Володимира Зеленського пообіцяли кримським татарам «окрему перспективу» після звільнення Криму. Так у штабі кандидата відреагували на п’ять питань щодо Криму, які Зеленському поставив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

«Ми переконані, що кримськотатарський народ має отримати конкретний план підтримки та гарантії з боку держави та її західних партнерів. Ми впевнені, що кримські татари будуть мати чітку перспективу вільного життя разом з незалежною Україною», – ідеться у відповіді виборчого штабу, поширеній 15 квітня.

«Крим був, залишається та буде частиною України, яка має повернутися до її складу з компенсацією з боку Росії за завдані окупацією збитки, з урахуванням відшкодування постраждалим та родинам загиблих від російських репресій», – вказують у Зеленського і додають, що проведений Росією в березні 2014 року «так званий «референдум» не може вважатися актом, який свідчить про вільне волевиявлення мешканців АРК».

У штабі також заперечили можливість переговорів із Росією «на окупованих територіях» України.

Мустафа Джемілєв запитував Зеленського також щодо «зміни статусу Автономної Республіки Крим на Кримську автономію», але конкретної відповіді про це не отримав.

Володимир Зеленський як кандидат на посаду президента України лише кілька разів коротко згадував про проблему окупації Криму. Зокрема, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, «чий Крим», він дав таку відповідь: «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Радіо Свобода також підготувало добірку згадок про Крим Володимира Зеленського за останні п’ять років, і як артиста, і вже як кандидата на посаду президента України.

За офіційними результатами виборів президента України 31 березня, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного голову держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Повторне голосування щодо цих двох кандидатур відбудеться 21 квітня.
…

читати більше »

Радник президента України Петра Порошенка, який кандидує на другий термін, повідомив, як штаби обох кандидатів на президентських виборах, чинного голови держави і коміка Володимира Зеленського, намагаються владнати питання про спільні теледебати 19 квітня.

Як написав у соцмережах радник Юрій Бірюков, «зараз цілком серйозно триває обговорення зі штабом Зеленського про час проведення теледебатів НА стадіоні і У студії».

«Тобто, якщо вони зможуть зважитися, 19/04 на нас чекає два раунди (теледебатів – ред.). Ми-бо готові», – додав він.

Обидва кандидати досі не змогли домовитися про спільні теледебати, які приписані законом про вибори президента України і умови яких визначені постановою Центральної виборчої комісії 2014 року: «теледебати за рахунок коштів державного бюджету України проводяться в останню п’ятницю перед днем повторного голосування [тобто 19 квітня – ред.] між 19-ю та 22-ю годинами в прямому ефірі… в студії (кімнаті) Національної суспільної телерадіокомпанії України».

Після того, як Зеленський закликав провести дебати на стадіоні Національного спортивного комплексу «Олімпійський» у Києві, Порошенко відповів згодою і визначив дату такої зустрічі, 14 квітня, – бо 19 квітня, як хоче Зеленський, мають відбутися офіційні теледебати у приміщенні НСТУ.

Спроба цих дебатів відбулася на НСК «Олімпійський» раніше 14 квітня, але Зеленський, як і обіцяв, на них не з’явився.

У відповідь на заклик Порошенка про 14 квітня Зеленський і представники його штабу заявили, що цей кандидат влаштує свої дебати 19 квітня у визначений законом час, о 19-й годині, але не у студії НСТУ, як визначено постановою ЦВК 2014 року, а в НСК «Олімпійський».

У Центрвиборчкомі у відповідь заявляли, що не бачать підстав змінювати ту постанову, відтак акція Зеленського на стадіоні не буде його участю в теледебатах, яку приписує закон про вибори президента України. Порошенко не раз заявляв, що прийде саме на ці законні дебати.

Раніше 14 квітня речник виборчого штабу голови держави Олег Медведєв заявив, що Петро Порошенко готовий прийти 19 квітня і на «Олімпійський», але лише за умови, що час цієї дискусії не буде збігатися з часом офіційних дебатів в ефірі НСТУ.

За офіційними результатами виборів президента України 31 березня, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного голову держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Повторне голосування щодо цих двох кандидатур відбудеться 21 квітня.
…

читати більше »

Силові відомства України по-різному оцінили кількість присутніх на дебатах у Національному спортивному комплексі «Олімпійський» у Києві, які намагався провести чинний президент і кандидат на переобрання на цю ж посаду Петро Порошенко зі своїм суперником, коміком Володимиром Зеленським раніше 14 квітня.

Як повідомив департамент комунікації Міністерства внутрішніх справ України, поліція Києва заявила, що на «мирному зібранні громадян» були присутні «до п’яти тисяч людей».

Натомість Служба безпеки України повідомила, що «участь у публічному виступі, який відбувся на НСК «Олімпійський», узяло близько 15 тисяч осіб».

Сам Петро Порошенко і його прес-секретар Святослав Цеголко заявили, що на стадіоні були присутні близько 20 тисяч людей.

«Шкода, що поліція применшує кількість тих, хто зібрався сьогодні», – додав Цеголко.

Зеленський на зустріч із суперником, як і обіцяв, не з’явився.

Як встановило напередодні виборів президента України, що відбулися 31 березня, але не визначили переможця, розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UɅ:Перший», українські силові структури фактично виступили на боці різних кандидатів.

Зокрема, напередодні виборів неодноразово відвідувала Міністерство внутрішніх справ і зустрічалась із його очільником Арсеном Аваковим кандидатка на посаду президента України, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко – вона врешті обійняла третє місце і не вийшла до повторного голосування 21 квітня, на яке винесені кандидатури Володимира Зеленського і Петра Порошенка.

«Силові структури стають інструментами в руках окремих кандидатів для перемоги на виборах, – мовиться в розслідуванні. – Служба безпеки і Генеральна прокуратура – це вертикаль голови держави, креатури президента Петра Порошенка, які грають на його боці. По інший бік – Міністерство внутрішніх справ і підпорядкована йому Національна поліція. Партнер Порошенка в коаліції Арсен Аваков, схоже, вже давно грає свою гру, самостійну від президента. І на цих виборах він як політик, вочевидь, зробив ставку не на нього – а на інших лідерів президентських перегонів».

У розслідуванні звернено увагу, що як тільки СБУ і ГПУ повідомили про викриття платної мережі агітаторів за Тимошенко, майже одразу із дзеркальною заявою щодо кандидата-конкурента вийшов Аваков і розповів про інші схеми підкупу виборців, до організації яких, за його словами, імовірно, причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко.

Крім того, Аваков заявляв про виявлення апаратури прослуховування «під офісом» кандидата Зеленського, через що почали розслідування; СБУ повідомила у відповідь, що операція прослуховування, яку зірвала поліція, велася (в будинку через вулицю і за кілька будинків убік від офісу Зеленського – ред.) стосовно іншої особи, яка підозрюється в державній зраді; врешті, це була змушена визнати й поліція.

Міністр Аваков перед виборами не раз запевняв, що підпорядковані йому силовики гарантуватимуть безпеку і чесний перебіг виборчої кампанії і голосування.
…

читати більше »

У штабі кандидата на посаду президента України, коміка Володимира Зеленського заявили про те, які мають плани щодо передвиборчих теледебатів.

Як заявив речник штабу Дмитро Разумков агентству «Інтерфакс-Україна», Володимир Зеленський чекає чинного президента Петра Порошенка на передвиборчі дебати 19 квітня на НСК «Олімпійський» у Києві о 19-й годині.

Спробу дебатів із Зеленським, яку раніше 14 квітня провів на НСК «Олімпійський» Порошенко і на яку його суперник, як і обіцяв, не з’явився, Разумков назвав «агітаційним мітингом» чинного голови держави.

«Було озвучено, що ми чекаємо Петра Олексійовича (Порошенка – ред.) 19 квітня о 19:00 на «Олімпійському». Будемо сподіватися, що у нього все-таки знайдеться можливість туди прийти. Якщо ні, то нам здається, що просто Петро Олексійович хоче реально ухилитися від цих дебатів. Те, що там сьогодні не буде Зеленського, було відомо заздалегідь. І це було чомусь бажання Порошенка туди сьогодні прийти. Він зробив те, що він хотів. Але дебати сьогодні не повинні були проходити», – заявив Разумков.

Порошенко і його прихильники звинувачують Зеленського в намаганні під будь-яким приводом ухилитися від публічних дебатів між двома кандидатами і закликають його прийти принаймні на офіційні теледебати, які мають, відповідно до закону про вибори президента України і постанови Центральної виборчої комісії, відбутися 19 квітня на «Суспільному» телеканалі в його приміщенні. Чинний президент не раз заявляв, що 19 квітня буде саме на цих теледебатах.

Зеленський і члени його штабу вже не раз заявляли, що кандидат влаштує свої дебати 19 квітня у визначений законом час, о 19-й годині, але не у студії НСТУ, як визначено постановою ЦВК 2014 року, а в НСК «Олімпійський».

У Центрвиборчкомі у відповідь заявляли, що не бачать підстав змінювати ту постанову, відтак акція Зеленського на стадіоні буде не його участю в теледебатах, яку приписує закон, а його агітаційним мітингом.

За офіційними результатами виборів президента України 31 березня, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного голову держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Повторне голосування щодо цих двох кандидатур відбудеться 21 квітня.
…

читати більше »