Стадіон «Чорноморець» в Одесі, дві ТЕЦ у західній Україні, вертолітний майданчик екс-президента Віктора Януковича, готелі та судна – це лише частина корупційних активів, арештованих судами, управлінням якими займається спеціалізоване Нацагентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Загальна вартість цього майна вже перевищила 3,5 мільярда гривень, йдеться про понад 700 об’єктів, заявив 12 грудня під час відкритої дискусії про успіхи та складнощі в роботі АРМА директор цього відомства Антон Янчук.

За його словами, майно, яке арештовує суд, має не псуватися і генерувати збитки, а працювати і заробляти кошти для платників податків. За ті півтора роки, впродовж яких АРМА почала отримувати в управління корупційне майно, державний бюджет отримав понад 7 мільйонів гривень, ще 150 мільйонів – лежать і приносять відсотки на депозитах відомства, і поповнять бюджет, якщо власники арештованих статків програють суди, пояснює Янчук.

Нацагентство щоразу проводить конкурс і обирає фахового управителя, який зможе розпорядитися майном з прибутком для держави, однак власники активів намагаються чинити перешкоди, зокрема і через суди, визнає Антон Янчук.

Читайте також: «Корупційний» реванш: 10 пасток для України

Голова громадської ради при АРМА Гліб Канєвський повідомив журналістам, що після кожного резонансного арешту майна впливових осіб в Україні здіймається інформаційна кампанія проти антикорупційних органів, якій досить складно протидіяти.

Між тим західні фахівці з протидії корупції стверджують, що поточні результати роботи АРМА «навіть вищі, ніж можна було сподіватися».

Зі свого боку, частина українських адвокатів закидає АРМА упереженість, а то й порушення закону у випадку управління арештованими ТЕЦ братів Дубневичів та вагонів екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименка. 

В АРМА на це зауважують, що виконують ті рішення судів щодо майна, які є, а не зарештовують активи та не керують ними як заманеться.

АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського союзу.

Нацагентство реалізує активи, заарештовані у кримінальному провадженні, з метою збереження чи збільшення їхньої економічної вартості.

Для цього АРМА проводить аукціон, на якому обирає компанію-управителя. У разі скасування арешту – майно повертають власнику.
…

читати більше »

Звернення Сенцова до Європарламенту зачитала Наталія Каплан, його сестра
…

читати більше »

Кабінет міністрів України схвалив угоду про взаємне скасування візових вимог і перетин громадянами України та Грузії кордону на підставі внутрішніх паспортів у формі ID-картки, яка містить безконтактний електронний носій.

Ця угода була підписана 5 жовтня.

Вона зберігає безвізове перебування громадян України та Грузії на території іншої сторони до 90 днів протягом 180 днів.

Згідно з рейтингом Global Passport Power Rank 2018, український паспорт посідає 28-е місце за спектром можливостей, які надає своєму власнику.
…

читати більше »

У Європарламенті на пленарній сесії відбувається церемонія вручення премії імені Андрія Сахарова «За свободу думки». Її лауреатом 2018 року є український режисер Олег Сенцов
…

читати більше »

Російський адвокат Микола Полозов зустрівся зі своїм підзахисним, захопленим біля берегів анексованого Криму українським військовим моряком, капітаном 2-го рангу з українського військового катера «Бердянськ» Денисом Гриценком.

Гриценко перебуває в «хорошому фізичному і моральному стані», повідомив адвокат 11 грудня кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Нам дали можливість поспілкуватися наодинці. На даний момент він перебуває в двомісній камері. Як сказав Гриценко, сидить він із дуже інтелігентною людиною. Взагалі в нього гарне почуття гумору, і він зовсім не схожий на людину, яка перебуває у російській в’язниці», – сказав Полозов.

Читайте також: Путіну доводиться рахуватися зі світом – Полозов про шанси звільнити українських моряків

Також, за словами адвоката, його підзахисний ще не отримав жодного листа, однак речі, зібрані волонтерами, дійшли до нього. Гриценко каже, що тиску на нього ніхто не чинив, додав адвокат. Він визнає себе військовополоненим і в ході слідчих заходів відмовився відповідати на запитання слідчого, пославшись на 51 статтю конституції Росії.

Раніше стало відомо, що Полозов захищатиме в суді інтереси українського військового моряка, капітана 2-го рангу Дениса Гриценка із захопленого Росією українського військового катера «Бердянськ», а також координуватиме роботу команди адвокатів, які займаються захистом захоплених Росією моряків.

25 листопада 2018 року біля Керченської протоки російські кораблі атакували й захопили український буксир «Яни Капу» і два катери – «Бердянськ» і «Нікополь». Унаслідок агресії троє моряків були поранені, а після так званого суду на території окупованого Криму всіх полонених вивезли до сусідньої Росії. Зараз їх утримують у слідчих ізоляторах у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
…

читати більше »

Європейська комісія надала Україні перший транш четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС номінальним обсягом 500 мільйонів євро, повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.

За даними відомства, кошти надані у вигляді позики на термін до квітня 2033 року за 1,25% річних.

«Кошти скеровуються до державного бюджету і, зокрема, на забезпечення впровадження структурних реформ. Перелік вимог, які Україна повинна виконувати, щоб отримувати макрофінансову допомогу Євросоюзу, містить зобов’язання у сфері боротьби з корупцією, якості державного управління та податкової системи, реформу енергетичного сектору, соціальної політики та корпоративного управління в державних підприємствах, а також реформу системи управління державними фінансами», – йдеться в повідомленні.

Європейський парламент і Європейська рада погодили четверту програму макрофінансової допомоги Україні обсягом до 1 мільярда євро в липні цього року, у вересні сторони підписла меморандум і кредитну угоду, а в листопаді Верховна Рада ратифікувала підписані міжнародні договори.

Про відправлення першого траншу коштів 11 грудня повідомив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

 
…

читати більше »

Захист колишнього офіцера (капітана 2-го рангу запасу) Чорноморського флоту Росії Леоніда Пархоменка, визнаного винним у «державній зраді на користь України», подаватиме апеляцію на це судове рішення. Про це з посиланням на адвоката Каспара Кілафяна повідомляє журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Журналіст вказує, що за даними члена Московської Гельсінської групи Євгена Єнікеєва, «в серпні 2018 року Пархоменко, перебуваючи в московському ізоляторі «Лефортово», оголошував голодування. У розмові з правозахисником Пархоменко став говорити: «в результаті дій слідчого почали цькувати мою родину», але був перерваний заступником начальника відділу режиму і охорони Миколою Івановим. Також Пархоменко встиг сказати, що під час затримання його «били об підлогу».

У російському Ростові-на-Дону Північно-Кавказький окружний військовий суд 11 грудня засудив до 14 років колонії суворого режиму колишнього офіцера (капітана 2-го рангу запасу) Чорноморського флоту Росії Леоніда Пархоменка, обвинуваченого в «державній зраді на користь України».

Колишнього офіцера Чорноморського флоту Росії Леоніда Пархоменка затримали в листопаді 2016 року в окупованому Севастополі. За версією ФСБ, Пархоменко за завданням Головного управління розвідки Міністерства оборони України збирав і передавав відомості про діяльність Чорноморського флоту, що становлять державну таємницю.

Українська сторона спростувала, що затриманий севастополець шпигував на користь Києва. Тодішній спікер Міноборони України Андрій Лисенко заявив, що його відомству нічого не відомо про цю людину.

У Чорноморському флоті Росії заявили, що Леонід Пархоменко справді проходив у них службу, але був звільнений у запас ще в 2005 році.
…

читати більше »

Росія використовувала можливості церков Московського патріархату для розвідки перед анексією Криму в 2014 році – Служба безпеки України
…

читати більше »

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила 10 грудня про погрози, які надходять від російських силовиків адвокатам в окупованому Криму.

«Щодо ситуації з кримськими адвокатами, то переконана, що затримання на 5 діб Еміля Курбедінова пов’язане з його намірами захищати українського моряка Богдана Небилицю. Зараз, після ситуації з Курбедіновим, кримським адвокатам надходять погрози з боку силових структур окупаційної влади Криму», – стверджує українська омбудсмен.

10 грудня суддя підконтрольного Кремлю Київського районного суду Сімферополя Антон Цикуренко відмовив у достроковому припиненні арешту адвоката Еміля Курбедінова.

Курбедінова затримали вранці 6 грудня, наступного дня його заарештували на п’ять діб. Його обвинуватили в пропаганді або публічній демонстрації атрибутики чи символіки екстремістських організацій за допис у Facebook 2013 року. Юрист усі звинувачення відкидає.

Після анексії в Криму 2014 року фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, яких підозрюють у зв’язках із організацією «Хизб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.
…

читати більше »

У Євросоюзі допомогу регіонам України, які постраждали внаслідок блокування Росією Азовського моря, вважають більш дієвою, ніж санкції, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні 10 грудня у Брюсселі.

Відповідаючи на питання журналіста щодо того, чи планує Євросоюз запровадити додаткові санкції проти Росії у зв’язку з подіями біля Керченської затоки, де Росія захопила три українські кораблі і моряків, Моґеріні висловила думку, що санкційний тиск – це лише частина діяльності Євросоюзу.

«Ми разом із країнами-членами шукаємо конкретних заходів підтримки, щоб допомогти регіонам, які зазнали найбільшого впливу через обмеження перевезень вантажів, на узбережжі Азовського моря. Ви знаєте, що для нас санкції і обмежувальні заходи лише частина тиску. Що є навіть більш важливим – це практична підтримка, яку ми можемо надати Україні і українському народу. Ми знаємо, що є велика потреба у підтримці, в тому числі економічній, а також у реформуванні країни», – заявила вона.

Моґеріні зазначила, що в понеділок 17 грудня планує зустрітись із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом в ході його візиту до Брюсселя. За її словами, реформи в Україні стануть однією з тем обговорення під час зустрічі.

«Точкову підтримку регіонів, найбільш вразливих через обмеження вантажних перевезень Азовським морем, ми обговорили з міністром (закордонних справ України Павлом – ред.) Клімкіним і комісаром (європейським комісаром з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнесом – ред.) Ганом, йшлося про проекти, які ми можемо профінансувати і підтримати, щоб допомогти регіону. Зокрема ми маємо нещодавно запущену 15-мільйонну програму на 15 мільйонів євро і інші інструменти, в тому числі роботу, яку може виконати Європейський інвестиційний банк», – розповіла представниця Євросоюзу.

Читайте також: Порошенко: Європа та Америка мають закрити свої порти для російських кораблів

Вона також нагадала про низку санкцій, вже запроваджених Євросоюзом, зокрема, через будівництво Керченського мосту.

10 грудня Євросоюз ухвалив санкції проти дев’яти осіб, причетних до так званих «виборів» у листопаді 2018 року в окупованих районах Луганської і Донецької областей.

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

28 листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що українські морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично заблоковані Росією для заходу і виходу суден. Це сталося після того, як 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів.

Пізніше у Мінінфраструктури повідомляли про часткове розблокування портів.
…

читати більше »

Зустріч відбудеться в рамках засідання Ради ЄС із закордонних справ
…

читати більше »

Об’єднавчий собор Української православної церкви відбудеться 15 грудня в соборі Святої Софії в Києві
…

читати більше »