Що дасть українцям зона вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом

ukraine-eu

З початку року запрацювала зона вільної торгівлі між Україною і Європою. Вона не тільки знизить ціни на європейські товари, але й, якщо Київ розбереться з корупцією, приведе в країну інвесторів з ЄС, США, Китаю та Індії

Іспанський хамон, бельгійський шоколад, німецьке пиво та італійський сир — у 2016 році всі ці європейські делікатеси стануть доступнішими для українців. Як і багато інших товарів з Євросоюзу.

Все завдяки зоні вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і ЄС, яка в повному обсязі запрацювала з 1 січня 2016‑го. Вона передбачає зниження митних зборів, а в деяких випадках навіть повне їх обнулення. “Споживачі відчують поліпшення — розшириться асортиментний ряд продукції, ціна знизиться, а завдяки конкуренції в середньостроковій перспективі має покращитися якість товарів”,— переконаний Олександр Кашко, економіст Центру економічної стратегії.

Крім того, тепер і стандарти ЄС стануть нормою для вітчизняних товарів і послуг. Внутрішні критерії якості та регламенти доведеться перекроїти за європейським зразком, тим самим давши нові можливості для українського експорту.

А вони вражають. Адже перед країною відкриваються ворота потужного партнера — ЄС. Зовнішньоторговельний обіг — експорт та імпорт — Євросоюзу в 2014 році склав $5 трлн. У колишнього головного українського партнера — Росії — тоді цей показник дорівнював $783 млрд, а в самої України — $107 млрд.

Вже в найближчі два-три роки активізація українських виробників, викликана ЗВТ, уповільнить інфляцію. А в перспективі за вільним ринком прийдуть довгоочікувані іноземні інвестиції в багатостраждальну українську економіку, прогнозують експерти.

“До Україні є великий інтерес з боку європейського бізнесу,— запевняє Жослін Гітон, перший секретар відділу торгівлі та економіки представництва ЄС в Україні.— Внаслідок останніх подій люди побачили Україну на карті світу, помітили, що вона поруч, що вона дешева”.

Домогтися успіху Києву може перешкодити лише активізація воєнних дій у Донбасі та відсутність реформ і змін на краще, зокрема у справі боротьби з корупцією, вважає дипломат. Хабарництво відлякує потенційних інвесторів не менше, ніж бої на сході. Адже ЗВТ — не питання мит: це питання стандартів, впровадження яких по‑справжньому відкриє український ринок світу, зазначає Гітон.

Поки проявити себе повною мірою національному виробникові не вдалося, хоча, на відміну від європейського бізнесу, Україна вже мала можливість скористатися перевагами ЗВТ з ЄС. Навесні 2014 року Євросоюз пішов на безпрецедентний крок — в знак солідарності з Україною він в односторонньому порядку запустив зону вільної торгівлі, тим самим відкривши свій ринок країні.

Але навіть незважаючи на подібний режим преференцій за підсумками перших десяти місяців 2015‑го товарообіг між Україною і ЄС впав. Продаж місцевих товарів до Європи скоротився на 28,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і тепер євронапрям займає лише третину всього національного експорту. Його розмір тепер — $10,5 млрд, але це все одно втричі більше, ніж російський сегмент українського експортного пирога.

Частково падіння пояснюється зниженням світових цін на метали і сільськогосподарську продукцію — ключові напрямки експорту для України. Частково — економічною кризою і війною: країна втратила промислові потужності, що залишилися в Донецькій і Луганській областях. До того ж вихід на ринки ЄС вимагає проходження відповідних процедур та налагодження зв’язків.

Але на 2016‑й влада і бізнес покладають великі надії. Макроекономічний прогноз на цей рік передбачає невелике зростання економіки — в межах 1-2% ВВП, а значить, і експорт може потягнутися вгору. До того ж право використовувати ЗВТ отримали ще й європейські імпортери, а це відкриває перед Україною нові можливості.

Перші результати роботи ЗВТ українці побачать найближчим часом. Європейські товари на полицях магазинів подешевшають. Але не всі і не відразу. Лише за деякими позиціями мита обнуляться вже цього року, для більшості товарів вони будуть знижуватися поступово, протягом 2-10 років. Перехідний період, як пояснюють чиновники, необхідний для більш справедливої конкуренції: щоб українські виробники встигли адаптуватися і перейти на стандарти ЄС.

Середня ставка за митами в Україні зараз становить 7,6% вартості товару. Для різних груп передбачена різна динаміка зниження мит, розповідає Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговельний представник України. Наприклад, для сільськогосподарської продукції ставки відразу зменшилися в середньому з 8,5% до 7,5%, для промислових товарів — з 3,7% до 1,1%. Далі вони поступово йтимуть у нуль.

Крім того, Україна скасувала імпортний збір у 5-10%, який запроваджувався тимчасово як екстрений захід для стабілізації економічної ситуації в країні у 2015‑му.

На деякі товари мито обнулилося вже з 1 січня — наприклад, на одяг, кондитерські вироби, пиво. Але це стосується лише товарів, вироблених в ЄС. Цінові переваги ЗВТ не проявляться, наприклад, для європейських брендів, які шиють одяг у третіх країнах.

Для більш технологічних товарів передбачені тривалі перехідні періоди. Наприклад, мита на європейські автомобілі дійдуть з нинішніх 10% до нуля лише через десять років.

Проте споживачі все одно досить швидко відчують вигоди від вільної торгівлі з ЄС. “Ми прогнозуємо зниження ціни насамперед на так звану no-name продукцію [не брендову], а також на продукти короткого терміну зберігання, наприклад, фрукти, овочі, рибу”,— розповідає Адріан Арічу, комерційний директор компанії. Враховуючи скасування митних зборів, компанія має намір знизити ціни на товари власного імпорту, зокрема на вино.

Втім, обвалу цін не буде. Експерти попереджають, що різниця з торішньою вартістю складе в середньому 2-4%. Враховуючи, що за рахунок девальвації імпорт подорожчав приблизно втричі, таку знижку навряд чи можна назвати вагомою, впевнена Вероніка Мовчан з Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. “Говорити, що в Україну почне активно заходити імпорт, також не доводиться. Тому що купівельна спроможність населення все ще дуже низька”,— пояснює експерт.

Лише окремі групи товарів, що імпортуються в Україну для подальшої переробки, завдяки ЗВТ будуть завозитися у великих обсягах, каже Кашко. Мова насамперед йде про засоби для захисту рослин, насіння, деякі види добрив, тканин і фарб.

У будь-якому разі в Україні зросте імпорт європейських товарів. На руку європейцям зіграла не тільки ЗВТ, а й Росія, яка фактично добровільно відмовилася від своєї частки на українському ринку, звільнивши нішу.

За останні два роки Москва зробила все, щоб перешкодити створенню ЗВТ між Україною та ЄС, вдаючись до підкупу, погроз і шантажу, які переросли спершу в торговельну війну, а потім і у справжні воєнні дії. Зараз же Москва призупинила дію угоди про зону вільної торгівлі між Україною та СНД і скасувала для Києва більшість торгових преференцій.

Навіть враховуючи, що за останні два роки товарообіг між країнами впав катастрофічно, РФ досі залишається для України одним з найбільших торгових партнерів. На неї припадає 20% всього українського імпорту ($5 млрд) — це перше місце серед імпортерів, і 12,8% ($3,6 млрд) експорту — це №2 після ЄС. Але, ударивши по сусідові, Москва завдала шкоди і власним виробникам. Україна вже пообіцяла відповісти дзеркальними заходами, а це означає, що російські товари частково пропадуть з прилавків, почасти подорожчають.

“У результаті запровадження відповідного ембарго Україною транснаціональні компанії замінять товари, вироблені в Росії, товарами з ЄС”,— впевнена Микольська. Торкнеться це їжі, побутової хімії та промислових товарів.

ЗВТ з ЄС може дати Україні далеко більше, ніж розширений і здешевлений асортимент європейських товарів. Вільна торгівля з країнами—членами Євросоюзу відкриває дорогу великим інвестиціям. Це і внутрішні капіталовкладення, мета яких — довести до європейського рівня відсталі підприємства, й іноземні фінанси, спрямовані на створення нових робочих місць, і які також дозволяють запустити нові проекти та вдосконалити наявну інфраструктуру.

У довгостроковій перспективі ЗВТ може приблизно на 12% збільшити рівень добробуту країни, вважає Тимофій Милованов, професор Пітсбурзького університету.

Досвід інших держав доводить ці висновки. Так, ЗВТ з ЄС зіграла не останню роль в економічному бумі у країнах Центральної Європи. Тепер на черзі Україна. “Коли в Чехії, Польщі і Угорщині пройшла перша інвестиційна хвиля, там була дешева робоча сила, європейці відкривали підприємства,— пояснює Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.— Нині їх рівень життя високий, і у нас відкривати виробництво вигідніше — це дешево і близько”.

Розміщувати виробничі потужності в країні, що має ЗВТ з таким величезним ринком, як ЄС, вигідно також третім країнам, у яких зони вільної торгівлі з Європою немає. Насамперед це стосується США, Індії і Китаю. “Український ринок і сам по собі не маленький. Але оскільки до нього додається ще і ринок ЄС, це служить додатковим фактором для залучення інвестицій”,— впевнена Микольська. Вона відкриває карти, розповідаючи, що до України вже зараз є великий інтерес з боку китайських і індійських інвесторів.

У Мінекономіки очікують, що зовнішні інвестиції почнуть приходити в Україну в найближчі п’ять років. Їх первісною метою стануть проекти, які раніше виявилися замороженими або відкладеними. Крім того, можна розраховувати на збільшення вливань з боку інвесторів, які вже працюють в Україні. “Наприклад, раніше вони займалися торгівлею, а тепер — переробкою. Раніше робили один продукт, а тепер будуть робити лінійку. Ми чекаємо, що ці інвестиції приведуть до збільшення відсотка переробки товарів в Україні та виготовлення нових товарів для експорту”,— додає Микольська. Слідом за великими проектами підуть інвестиції в логістику та інфраструктуру, нагадують експерти.

Поки ж інвестори побоюються загострення бойових дій у Донбасі і вичікують. Але більше війни вони бояться проблем з реформами.

У питаннях, які стосуються економіки, за визнанням усіх експертів, Україна рухається за планом, а місцями навіть йде на випередження. Ухвалено ряд необхідних законопроектів, здійснено перехід на технічні стандарти ЄС, європейські санітарні та фітосанітарні правила. Країна відмовилася від радянських ГОСТів.

Але коли справа доходить до боротьби з корупцією та ефективної роботи державних інститутів, Україна пробуксовує. Особливу стурбованість потенційних інвесторів, за словами експертів, викликають затягнуті і пронизані тотальною корупцією процедури на митниці, а також неефективна судова система. “Золотий дощ з інвестицій прийде в Україну тільки за умови макроекономічної стабілізації та проведення реформ, спрямованих на захист інтересів інвесторів та права власності”,— підкреслює Милованов.

Якщо влада створить належний бізнес-клімат, це дозволить у найближчому майбутньому отримати нові робочі місця, нові надходження від податків і валютну виручку від експорту. В іншому разі найбільшим досягненням ЗВТ стане скасування митних зборів. “ЄС — експортер №1 для України, а на Україну припадає 1% експорту ЄС. Якщо за підсумками ЗВТ буде 1,5% — добре, але це не змінить радикально життя європейських громадян,— підкреслює Гітон з представництва ЄС.— Ця угода набагато більше впливає на Україну і набагато важливіша для неї”.

Правда України

       Ads