Суд відклав обрання запобіжного заходу Бубенчику (оновлено)

Печерський райсуд Києва відклав розгляд запобіжного заходу для активіста Майдану Івана Бубенчика, підозрюваного у вбивстві правоохоронців.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, ввечері 3 квітня суд почав засідання, але сторона захисту оголосила відвід судді. Він оголосив перерву в засіданні. Згодом стало відомо, що розподіл судді, який буде розглядати відвід, відбуватиметься 4 квітня.

На засіданні суду 3 квітня прийшли народні депутати, зокрема Володимир Парасюк, Єгор Соболєв, Семен Семенченко. Вони заявили, що хочуть взяти Бубенчика на поруки і просять про це суд. 

Прокурори заявили про намір клопотати про тримання під вартою активіста.

3 квітня начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк повідомив Радіо Свобода, що Бубенчику оголосили про підозру у вчиненні вбивств двох правоохоронців і одного замаху на вбивство.

За його словами, до Бубенчика була застосована ухвала суду про привід у зв’язку з його неодноразовими неявками за викликом до слідчого.

«Тобто його доставили до слідчого за ухвалою суду про привід, після того повідомили про підозру і зараз звернулися до суду щодо обрання запобіжного заходу», – пояснив Горбатюк.

Про затримання Івана Бубенчика раніше повідомив у Facebook режисер Володимир Тихий – Бубенчик є одним із героїв його фільму «Бранці».

Раніше сьогодні суд вже починав засідання, але оголосив перерву на три години для ознайомлення сторони захисту з клопотанням про взяття під варту.

Як зазначив Радіо Свобода начальник департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, загалом нині слідство триває щодо убивств 13 силовиків та більше 180 вогнепальних поранень, завданих правоохоронцям.

19 лютого 2016 року Горбатюк розповідав Радіо Свобода про те, що Генпрокуратура України вже викликала на допит майданівця Івана Бубенчика, який заявляв, що 20 лютого 2014 року застрелив на Майдані двох силовиків, проте він на допит не з’явився.

Раніше прокурор Олексій Донський повідомив про два провадження, які стосуються постраждалих силовиків: провадження за фактом убивств та замахів на вбивства працівників правоохоронних органів, а також інше, що стосується високопосадовців, які підозрюються у незаконних діях щодо проведення «антитерористичної операції» 18 лютого 2014 року, внаслідок чого постраждали як протестувальники, так і правоохоронці.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули. У департаменті спецрозслідувань розповідають, що за чотири роки у «справах Майдану» ухвалено 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру, але реально відбуває покарання тільки 1 людина.

 

       Web.com Site Builder