Неврахування стороною обвинувачення обставин, які виправдовують особу, «свідчить лише про однобічність, упередженість і заангажованість розслідування», заявили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, коментуючи рішення закрити кримінальне провадження проти народного депутата від «Народного фронту» Дениса Дзензерського.
У САП зазначили, що це кримінальне провадження було розпочате не детективами, а прокурором за результатами розгляду відповідної заяви представника банківської установи після того, як первинну заяву, направлену до НАБУ, детективи не внесли до ЄРДР.
«Дійсно, під час розслідування встановлено, що на час початку електронного декларування стосовно депутата було постановлено ряд судових рішень, що набрали законної сили станом на звітний період 2015 року, про стягнення з нього як з поручителя, заборгованості, що сягала близько 4 мільярдів гривень», – заявили в САП.
У відомстві підкреслили, що закон не містить окремої підстави виникнення фінансових зобов’язань договору поруки.
Згідно з повідомленням, прокурор у лютому 2017 року отримав консультаційне роз’яснення НАЗК, згідно з яким агентство вважає необхідним декларувати як фінансове зобов’язання стягнення з особи як з поручителя заборгованості за кредитним договором.
У САП зазначають, що відповідне подання прокурора про надання дозволу на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності не підтримав генеральний прокурор України Юрій Луценко. У ГПУ вказали на недоліки подання, у тому числі на можливе необґрунтоване віднесення стороною обвинувачення до фінансового зобов’язання обов’язку сплатити поручителем заборгованості за кредитним договором.
«Вказуючи у зауваженнях до подання на відсутність законодавчого визначення терміну «фінансове зобов’язання», дивно, яким чином детективи могли усунути зазначений недолік, як про це вказано у публікації НАБУ. У ході подальшого розслідування народним депутатом, фактично реалізуючи своє право на захист, ініціативно надано пояснення та висновок науковців Національної академії правових наук України, згідно з яким договір поруки не є підставою виникнення фінансового зобов’язання», – заявили в САП.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура додає, що, закриваючи провадження, прокурор врахував також і позицію Верховного суду України з приводу того, що чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
25 липня програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») повідомила, що САП закрила провадження щодо Дзензерського.
У НАБУ заявили, що вважають таке рішення прокурорів необґрунтованим і будуть його оскаржувати.
Національне антикорупційне бюро України проводило це розслідування від початку 2017 року за фактом декларування недостовірної інформації, в рамках якого детективи встановили, що Дзензерський не задекларував свої борги перед банками у загальній сумі понад 4 мільярди гривень – це кошти, які мають бути стягнуті з нього на підставі судових рішень, що набрали законної сили.
НАБУ й САП звинувачували Дениса Дзензерського у декларуванні недостовірної інформації (стаття 366-1 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає покарання від штрафу до позбавлення волі строком 2 роки.
У липні 2017 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький вніс генеральному прокурору України Юрію Луценку подання про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Дзензерського.
У листопаді того ж року ГПУ повернула це подання на доопрацювання. У НАБУ стверджують, що усунули всі недоліки.
…
