Російський співавтор широко розкритикованого документу «12 кроків до зміцнення безпеки в Україні і євроатлантичному регіоні», генеральний директор «Російської ради з міжнародних справ» Андрій Кортунов заявляє, що один із кроків того документа, «національний діалог про українську ідентичність» із Росією, Угорщиною й Польщею «був би корисний для України».

«Україна є дуже плюралістичним суспільством, і для неї такий діалог був би корисним. Щодо участі інших країн-сусідів – це питання до українського керівництва, наскільки воно готове до такого діалогу», – сказав він у коментарі німецькій медіакомпанії «Німецька хвиля» на полях Мюнхенської конференції з безпеки.

«Зрозуміло, що цей документ подобається не всім, але, мені здається, невірно вбачати в ньому якісь зловісні політичні задуми, як це визначили в апараті Порошенка (п’ятого президента України Петра Порошенка, нині народного депутата і лідера опозиційної до нинішньої української влади партії «Європейська солідарність» – ред.), – як «мюнхенську змову». Я хочу підкреслити, що політика – це мистецтво можливого, як казав Бісмарк, і автори цього документу виходили з того, що можливо на сьогодні», – заявив Андрій Кортунов.

Російський політолог і очолювана ним «Російська рада з міжнародних справ», яка створена за розпорядженням голови російського уряду і засновниками якої стала низка російських державних установ, є одними зі співавторів документа, що був без коментарів оприлюднений на сайті Мюнхенської конференції з безпеки; ще одним зі співавторів є голова конференції Вольфґанґ Ішинґер.

Серед згаданих у ньому 12 кроків є, наприклад, такі, як «відповідні зміни в санкціях» у зв’язку з окремими конкретними кроками на виконання мінських домовленостей (наразі позиція західної спільноти залишається незмінною: всі санкції, накладені на Росію через її агресію проти України на Донбасі, мають діяти в повному обсязі до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за мінськими домовленостями), чи те, що «ЄС і Росія мають у 2020 році взяти за пріоритет вибіркову взаємодію» і «йти на кроки в галузях, де вони мають сильний спільний інтерес (наприклад, наука й дослідження, транскордонна і регіональна співпраця, співпраця щодо кліматичних змін і довкілля). Також автори пропонують обговорити заходи для створення в Україні зони вільної торгівлі одночасно і з ЄС, і з Росією.

Іще за один із кроків визначено те, що «новий, всеосяжний національний діалог по всій Україні є бажаним і міг би бути розпочатий якомога швидше», і при цьому «мають бути зроблені зусилля для залучення з точок зору сусідів України, особливо Польщі, Угорщини і Росії». Цей діалог, вважають автори документа, «мав би стосуватися тем історії і національної пам’яті, мови, ідентичності і становища меншин».

Під документом поставила підписи низка чинних і колишніх західних і російських діячів, є серед них і троє представників України: колишні дипломати Олександр Чалий і Василь Філіпчук і колишній радник секретаря РНБО Олексій Семеній.

Документ зазнав різкої критики і в Україні, і за її межами. Першим відреагував американський дослідницький центр «Атлантична рада», де заявили, що деякі з пунктів плану є проблематичними, зокрема кроки щодо поетапного зняття санкцій із Росії і «нового діалогу про ідентичність», який має вигляд втручання у внутрішні справи України. Автори заяви зауважують, що документ із планом миру передбачає, що проблема має бути вирішена на умовах, сприятливих для Кремля. Автори заяви, американські дипломати й політологи, не погоджуються вже з першим речення документу про «конфлікт усередині України і навколо неї». На їхню думку, важливо наголосити на тому, що саме керівництво, фінансування й постачання зброї Кремлем є головною причиною війни, яку автори мирного плану називають «конфліктом».

Пізніше на документ відреагували і в Міністерстві закордонних справ України: там наголосили, що «тези, які містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції української держави».

А Петро Порошенко заявив, що згаданий документ був «підготований у Кремлі».

Після появи різкої критики сторінка з повідомленням про документ зникла з сайту Мюнхенської конференції з безпеки, потім знову з’явилася і знову зникла, але сам документ наразі залишається на сайті конференції; його текст російською мовою також оприлюднений на сайті «Російської ради з міжнародних відносин».

Вольфґанґ Ішинґер тим часом заявив, що автори документа про «12 кроків» лише хотіли залучити Росію до дискусії і просунути справу мирного врегулювання на окупованих територіях України. «Так, у цьому документі можуть бути контроверсійні речі, ну, так давайте говорити про них. Це не урядова позиція, це внесок. І це неправильно говорити, що вона «російська», – заявив Ішинґер агентству «Укрінформ».

Також він запевнив, що є прихильником усіх зусиль, спрямованих на те, щоб допомогти просунути «українське питання» вперед. «Ми всі за Україну. Я – ваш друг», – заявив він і додав, що як один із авторів документа переконаний: «Україна має бути щаслива, що ми намагалися залучити росіян до дискусії».
…